Як і де облаштувати осередок фізичної активності

Одним  із важливих  завдань сучасного суспільства є поліпшення стану здоров'я дітей, формування у них потреби бути здоровими. Навчити дітей хотіти бути здоровими - найважливіше завдання кожного дошкільного закладу. Формування здорового способу життя в нашому НВК №10 здійснюється в процесі фізкультурних занять, прогулянках, рухливих іграх, фізкультурних розвагах. Але поряд з тим свою фізичну активність дошкільники здійснюють самостійно  у повсякденному житті.

Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок, у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей між основними режимними процесами тощо.

Саме для цього у кожній групі є свій осередок фізичної активності, де зібрано безліч обладнання, в тому числі зробленого руками вихователів. Все обладнання багатофункціональне у використанні, барвисто оформлене і доступне дітям. Воно дозволяє малятам займатися фізкультурою, виконувати знайомі вправи, розвивати рухову активність.

У листі МОН від 02.09.2016_№  _1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» роз'яснено:

«Необхідною умовою самостійної рухової діяльності є створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи  іншим дітям».  Дуже хочеться акцентувати увагу вихователів на фразу – вільний доступ.

Тож якщо у вашій групі є обруч, м'яч, кеглі, гра «Серсо» та інше обладнання, то воно розміщується у груповому приміщенні. Крім того спортивне обладнання діти  можуть використовувати не тільки під час  під час самостійної рухової діяльності, а й вихователь під час інших форм роботи  з дошкільнятами – індивідуальна робота, заняття з природи (дидактична гра з м'ячем « Живе- не живе»), з математики ( виміряти скакалкою довжину групової кімнати) тощо.

Але разом з тим Санітарний регламент вказує нам:

У розділі VII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень та обладнання

У разі відсутності у закладі спортивної зали дозволяється у груповому (житловому) осередку облаштовувати спортивний/фізкультурний куточок, де розміщується фізкультурне обладнання та інвентар.

Отож, якщо у вашій групі все ж –таки є фізкультурне обладнання, то його обов'язково потрібно розміщувати у груповому приміщенні. Обладнання можна розмістити не тільки на спеціально обладнаних полицях, а й в різноманітних сучасних органайзерах, виготовлених власноруч, кольорових гачках, або просто у прикрашеній коробці

Бажаю вам здорових вихованців та  різних цікавих ідей!

Як використовувати відео під час освітнього процесу в закладі дошкільної освіти

Застосування ІКТ (інформаційно-комунікативних технологій) у освітньому процесі відкриває широкі перспективи в роботі з дошкільниками. Актуальність цього напряму роботи з дітьми зумовлена вимогою часу . Як відомо, кожен педагогічний колектив шукає нових шляхів поліпшення освітнього процесу та забезпечення його ефективності.

Застосування ІКТ в дошкільному закладі створює умови для:

 формування у дітей здатності орієнтуватися в інформаційних потоках

навколишнього світу;

 опанування практичних засобів роботи з інформацією на рівні вікових

можливостей;

 формування вміння обмінюватися інформацією за допомогою сучасних

технічних засобів, що сприятиме досягненню успіху в будь-якій діяльності

в сучасному інформаційному суспільстві.

   Що ж з цього приводу вказує нам САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ для дошкільних навчальних закладів?

У розділі VII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень та обладнання чітко вказано.

13. Висота розміщення телеекрана від підлоги має бути від 1,0 до 1,3 м. Відстань від першого ряду дітей до екрана має становити від 2,0 до 5,5 м (ширина екрана - 0,6-1,2 м). Дітей однієї групи необхідно розсаджувати з урахуванням зросту у 3-4 ряди (відстань між рядами - 0,5-0,6 м).

Під час денного перегляду телевізійних передач вікна необхідно закривати для попередження відбиття сонячних променів від екрана телевізора. Перегляд телевізійних передач у вечірній час повинен проводитися при штучному освітленні групової кімнати верхнім світлом або місцевим джерелом світла (бра, настільні світильники), які знаходяться поза межами поля зору дітей.

          А , отже, використання перегляду мультфільмів з мобільного телефону вихователя є не припустимим.

Розглянемо також Розділ XIІ. Вимоги до розпорядку дня і навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

9. Заняття з використанням електронних технічних засобів навчання (далі - ТЗН) з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться у разі згоди батьків не більше 10 хвилин. Для дітей старшого дошкільного віку безперервна тривалість занять з використанням ТЗН (інтерактивні дошки, відеопроектори тощо) не повинна перевищувати 15 хвилин.

11. Перегляд розважальних телепередач, мультфільмів і діафільмів для дітей дошкільного віку допускається не частіше 1 разу на день. Тривалість перегляду розважальних телевізійних передач не повинна перевищувати 20 хвилин на день для дітей 3-4 років і 30 хвилин для дітей 5-6 років.

Враховуючи те, що Санітарним регламентом  дозволяється використовувати  ширину екрана - 0,6-1,2 м, то допустимим тут є великий екран, мультимедійна дошка, екран комп'ютера, а також ноутбук.

                Показувати мультфільми/відеоролики  можна як в години розваг, ігор, відпочинку, так і на заняттях (розділи «Я у світі», «Художня література», «Рідна природа» тощо), як його частина. Відео можна показувати для закріплення того чи іншого навчального матеріалу або для того, щоб дати дітям можливість уявити предмет або явище, дати нові відомості про нього.

Демонстрування відео на заняттях повинно бути плановим, систематичним, відповідати програмним вимогам тієї чи іншої вікової групи. Така форма роботи може стати повноцінним засобом виховання дітей лише за

умови правильного його використання і дотримання певних педагогічних і гігієнічних вимог , про які вказано вище).

Зміст відеороликів повинен мати виховну цінність і відповідати віку дітей. Сюжет має бути захоплюючим, динамічним, без зайвих нагромаджень

сюжету дрібницями, які ускладнюють сприймання.

Джерела :

А. Богуш. «Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі»

РОІППО «Впровадження та поширення інформаційно-комунікаційних технологій у роботі дошкільного навчального закладу з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю» Тематичний збірник праць.

Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

Затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 24.03.2016  № 234.

Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 р. за № 563/28693

Як знайомити дітей дошкільного віку з казкою

Правильне донесення до дитини дошкільного віку казки певною мірою залежить від  вибору методів та прийомів навчання.  Також залежить від підбору казки – відповідність її  віковій групі і тих завдань, які потрібно розв'язати під час її розповідання.

Успіх багато в чому залежить від підготовки вихователя. Підібравши казочку, вихователь повинен кілька разів напередодні розповісти її вголос самій собі, дотримуючись засобів інтонаційної виразності.

Щоб донести до дітей задум народної казки та  вплинути на  їхні почуття, переживання, вихователь заздалегідь добирає найвдаліші засоби розповідання  (інтонації, паузи, розстановка логічних наголосів) , виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення.

Готуючись до розповідання казки, вихователь повинен  добре запам’ятати текст, щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки, образні народні вирази. Слід визначити, які слова та фрази потребують уточнення пояснення, продумати прийоми, час і місце їх пояснення.

         Необхідно подумати й про наочність. До заняття можна підготувати добре ілюстровані дитячі книжки,  набір ілюстрацій до казки тощо.

Іноді треба підготувати  дітей до розуміння твору — його змісту лексики, образів. Наприклад, перед тим, як розповісти казку «Козенята і вовк», варто врахувати, міські діти ніколи не бачили живої кози .

 Під час розповідання казки дітей треба посадити так, щоб вони бачили виховательку, а вона бачила всіх. Дітей доцільно посадити півколом у один чи два ряди.

 В молодшій, середній групах дитячого садка пропонується така структура заняття:     

1.      Початок заняття (вступна бесіда/ розглядання наочності/ загадка/ розповідь вихователя).

2.      Розповідання казки. Уточнення та пояснення окремих

слів, виразів. Зауважу, що казка розповідається лише один раз.

4. Коротка бесіда: виведення морального правила, прислів’я (зауважити на тому, чого вчить нас ця казка).

Важливо в роботі з дітьми старшого дошкільного ві­ку створювати проблемні ситуації перед розповіданням казки. Це сприяє більш глибокому її сприйманню. Проб­лемна ситуація викликає активну мислительну діяль­ність у дітей. Внаслідок створення проблемної ситуації у дитини виникає потреба в нових знаннях або ще неві­домих їй способах дії. Розумно створена, посильна проб­лемна ситуація спрямовує, думку дитини на активні шу­кання відповіді, на розуміння зв’язку, залежності між явищами, підводить до самостійних висновків. Іноді проб­лемна ситуація потрібна для того, щоб викликати інте­рес до факту, події, які розповідаються у казці, і навчити дітей правильно аналізувати їх. Особливо це стосується казок морального плану.

Під час розповідання казки ніщо не повинно відвертати увагу дітей (ніхто не повинен входити або виходити з групової кімна­ти). Розповідаючи казку, вихователька постійно дивиться на дітей. Зоровий контакт тут дуже важливий. Це сприяє встановленню контакту із слухачами, підсилює вплив народної казки. Діти жваво сприймають твір, але по-різному, залеж­но від змісту твору, виявляють своє ставлення до того, що чують. Казка може викликати в дітей і сміх, вигуки, здивування, запитання (це й є свідченням того, що діти сприймають розповідь, розуміють,  пережи­нають зміст).

У процесі розповідання не слід відвертати увагу дітей запитаннями або зауваженнями. Якщо хтось із дітей не слухає і заважає іншим, вихователька робить більш тривалу паузу і зупиняє свій погляд на ди­тині; якщо вона не реагує на пильний погляд, можна за­уваження поєднати з текстом, наприклад: «Послухай, Анд­рію, що було далі».

Коли вихователька розповідає знайому казку, діти вже молодшого дошкільного віку при повторах можуть примовляти слідом за нею (наприклад, гуп-гуп; додавати окремі рядки, слова: «Котиться колобок, ко­титься, а назустріч йому...» і називають, якого звіра зу­стрів Колобок.

Діти старшого віку повинні знати зачини та кінцівки до казок, уміти вставляти їх у нові тексти, добирати сло­ва, які римуються (у віршованих текстах), епітети, си­ноніми (в прозових творах), знаходити образні вирази (вовчику-братику, кабан-іклан), повтори (летіла-летіла, далеко-далеко та ін.), використовувати їх у самостійних розповідях.

Після розповідання казки в усіх вікових групах проводять бесіди за змістом. Вони можуть проходити під час різних режимних моментів (на прогулянці, під час ранкових годин).

Це такі ви­ди бесід:

а) відтворення прослуханого;

б) відтворення діалогів казкових героїв;

в) відтворення пісеньок-повторів казки;

г) морально- оцінювальні судження .

В старшій групі проводяться етичні бесіди «Мій улюблений герой з казки», «Чи є в нашій групі хтось, хто схожий на Пана Коцького» тощо.

Джерела : 

А. Богуш .Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. 

Є. Сухенко, Т. Косма, О. Лещенко         «Методика розвитку рідної мови в дитячому садку».

К. Крутій. «Запроваджуємо комунікативно-діяльнісну технологію навчання рідної мови та розвитку мовлення» ж. Вихователь - методист дошкільного закладу №12/2015  с.10

Як дітей ясельного віку знайомити з формою

Для дітей третього року життя є характерним високий рівень

сприймання, уваги, пам'яті, мови, уяви, а це дає змогу добирати для них більш складні і цінні для розумового розвитку ігри з сенсорним змістом.

Важливу  роль  у  розвитку  дитини  цієї  вікової  групи  відіграють  групування  і  порівняння предметів за формою. При цьому  використовують як предметну, так і елементарну продуктивну діяльність, особливо малювання і складання мозаїки.

Діти  цієї  вікової  групи  вже  вміють  орієнтуватися  в  навколишньому  просторі  з  урахуванням двох якостей — форми і розмірів або форми і кольору. Так,  у  грі  «Накрий  фігуру  такою  самою  фігурою»  дітям  дають  картку  з  намальованими кружечками  й квадратами двох розмірів (великі  й маленькі). Спочатку  вихователь разом з  ними

розглядає ці фігурки і загострює їхню увагу на тому, що тут фігурки різні за формою і розміром: «Тут  ось  яка  фігурка,  а  тут  —  така.  А  ці  зовсім  інші.  Ви  маєте  знайти  фішку  точно  таку,  як намальована і накрити її».

На малюнку всі фігури сині, а фішки всі червоні, щоб було краще видно, яка ще  залишилася не

накритою. Це  завдання  можна  виконувати  й  послідовно:  спочатку  накрити  всі  кружечки,  а  потім  —  усі квадрати.  Перші  два-три  рази  діти  потребують  допомоги,  а  потім  виконуватимуть  завдання

самостійно.

Можна провести гру-заняття  «Нанизування  намиста різного розміру». Намисто виготовляють з  дерева,  глини  або  з  ягід  та  насіння  (гороху,  горобини,  квасолі).  Звичайно,  йдеться  про  умовне нанизування.  На  клаптику  паперу  проводять  лінію,  вигнуту  донизу.  На  неї  малята  викладають намисто, не чергуючи його за формою.

Діти третього року життя люблять гратися з глиною та піском. З піску вони «печуть пиріжки», а  з  глини  роблять  іграшки:  печиво,  млинці,  грибки,  піраміди  та  ін.  Вихователь  допомагає  їм, поступово  навчаючи їх робити це самим. При цьому діти розуміють, що кулька кругла, паличка довга  і  водночас  кругла  тощо.  Якщо  з  малятами  займатися  систематично,  до  трьох  років  у  них розвиваються  здібності  до  навчання.  Це  видно  з  того,  що  діти  уважно  прислуховуються  до пояснення вихователя, стежать за його показом і легко його відтворюють.

В  іграх-заняттях  з  будівельним  матеріалом  діти  можуть  накладати  одні  деталі  на  інші, викладати  їх  у  ряд,  розуміють  призначення  будівель,  зводять  складніші  будівлі  з  великої кількості  будівельного  матеріалу  різної  форми.  Так,  вони  будують  «доріжку  для  ляльки»,  «кімнату  ддя зайчика»,  «канапу  для  ведмедика»,  «крісло  для  котика»,  «садибу  з  парканчиком»,  «хатку для песика».

Слід зазначити, що перед тим, як будувати щось, треба розглянути будівельний матеріал. Діти цієї вікової групи можуть назвати кубик, цеглинку, дах тощо. При зведенні будівлі малюки використовують сюжетні іграшки. Це підвищує їхній інтерес до заняття.

Як восени створити затишок в груповому приміщенні разом з дітьми

Коли вересень в розпалі, коли сама природа прикрашається у золото та багрянець, тоді й у дитячому садку починається найцікавіше: оформлення груп, вивчення віршів на осінню тематику, проведення осінніх свят.  

Дітям і вихователям, звичайно ж, хочеться, щоб  було красиво у груповому приміщенні, приймальній кімнаті. Це можна зробити  оригінально і недорого з природного матеріалу. А коли група  прикрашена виробами , які виготовили діти разом з вихователем , то група красивіша вдвічі, а то і втричі.  

         Сходіть з дітьми на цільову прогулянку до парку чи скверу, назбирайте жолудів, каштанів, красивого листя і починайте ТВОРИТИ.  Разом з дітьми  змайструєте яскраву  гірлянду, вінок на двері, композицію на стіл до роздягальні. Дуже прикрасить приміщення простий колаж із листя. А якщо хтось із батьків подарує оранжевого гарбуза із власної дачі – оздоблення вашого дитячого садка вдалось.  Результат порадує всіх, а особливо дітей

Як вчити дітей ясельного віку розрізняти розмір предметів (методика)

Основною  формою  занять  з  дітьми  цієї  вікової  групи  є  ігри  з  предметами  та  їх  зображеннями.  Дітей  можна  об'єднувати  по  п'ять  —  сім осіб. Так,  під  час  гри  вихователь  пропонує  дитині  з  двох  предметів  вибрати  (подати,  принести) більший  чи  менший.  Виконавши  завдання,  дитина  має  назвати  розмір  предмета  (іграшки):  «Я приніс  велику  машину».  Після  цього  вихователь  говорить:  «А  тепер  давай  у  велику  ма шину посадимо  великого  ведмедика  та  покатаємо  його».  Дитина  намагається  посадити  ведмедя  в машину,  але  він  не  вміщується.  «Ведмідь  дуже  великий,  —  наголошує  вихователь.  —  Він  не вміщується  в  цю  машину.  Давай  візьмемо  іншого  ведмедя,  меншого  за цього.  Постав  їх  поруч, який  ведмідь  більший,  а  який  менший?  Ось  цього  меншого  ведмедя  ми  спробуємо  покатати  на великій  машині.  Яка  машина?»  —  «Велика».  —  «А  ведмедик  який?»  —  «Маленький».  — «Молодець!  Покатай  ведмедика  на  машині...  А  тепер  давай  зробимо  для  великої  машини  гараж. Який  треба  зробити  гараж?»  —  «Великий».—  «Справді  великий,  бо  машина  велика.  Неси будівельний матеоіал...» Слід пам'ятати, що уявлення про розмір формуються в дітей на основі дій, які вони виконують у процесі порівняння. Ці дії виробляють уміння класифікувати, групувати.

Під час іншиз занять-ігор для  визначення  розміру  предмета  треба  вибрати  еталон,  тобто  предмет,  з  яким  порівнюють усі  інші  предмети.  Вихователь  звертається  до  дітей.  «Усі  іграшки  будемо  порівнювати  з лисичкою. Ті, які менші за лисичку, будемо класти у коробку, а які більші,— на стіл». З цією самою метою  можна  провести  такі  ігри:  «Нанизування  кілець  із  зменшуваною  послідовністю  за розміром»,  «Нанизування  великого  та  маленького  намиста»,

«Допоможемо лялькам знайти свій одяг».

Закріпити  знання  про  розміри  предметів  допоможе  розглядання  картин,  фотографій,

ілюстрацій у книжках.

Після  розповіді  дітям  казки  «Ріпка» можна  організувати  бесіду  за

картинкою: «Подивись,  яка  велика  виросла  ріпка.  Покажи  руками,  яка  вона  велика.  Ось  яка  велика!  Хто прийшов тягнути ріпку із землі? Покажи на  картинці дідуся. Він  найбільший. Скажи, що дідусь

найбільший.  Подивись,  а  хто  це  на  картинці  останній  прибіг?  Мишка  велика  чи  мале нька?

Покажи руками, яка мишка маленька. Так, вона маленька, але допомогла дідусеві, бабусі, онуці,

Жучці та котику витягнути ріпку».

Уміння  дитини  порівнювати  предмети  за  розміром  закріплюють  у  процесі  їх  продуктивної діяльності (ліплення, малювання, а здебільшого — в самостійних іграх).

ПАЛАЄ ОСІНЬ ЗОЛОТОМ БАГРЯНИМ

     Настала осінь: вже жовкнуть перші листочки на деревах, кетяги горобини майоріють на гілках, лелеки та журавлі збираються на полях, готуючись до відльоту. Цю цікаву тему просто необхідно прожити із дітьми своєї групи.
   Як зробити перебування дошкільників більш діяльним? Пропоную вчити дітей виготовляти прості вироби з паперу, тканини, картону, природного матеріалу. Вчити поєднувати різноманітні матеріали, добирати їх за кольором та фактурою. Вдосконалювати і закріплювати прийоми згинання, склеювання, вирізування ножицями за викройкою. (Програма " Українське дошкілля" - старший дошкільний вік).
   Ось деякі цікаві ідеї, які можна втілити як під час ручної праці, так і для самостійної діяльності дитини в осередку самостійної художньої діяльності. Також ці вироби можна виготовити з дітьми під час інтегрованого заняття. Адже в такі хвилинки діти сповна зможуть відчути все, що ви хотіли їм донести під час тематичного тижня.

   Творчих  успіхів вам, педагоги, та цікавих хвилинок вашим малятам!!!