Як вчити дітей ясельного віку розрізняти розмір предметів (методика)


Основною  формою  занять  з  дітьми  цієї  вікової  групи  є  ігри  з  предметами  та  їх  зображеннями.  Дітей  можна  об'єднувати  по  п'ять    сім осіб. Так,  під  час  гри  вихователь  пропонує  дитині  з  двох  предметів  вибрати  (подати,  принести) більший  чи  менший.  Виконавши  завдання,  дитина  має  назвати  розмір  предмета  (іграшки):  «Я приніс  велику  машину».  Після  цього  вихователь  говорить:  «А  тепер  давай  у  велику  ма шину посадимо  великого  ведмедика  та  покатаємо  його».  Дитина  намагається  посадити  ведмедя  в машину,  але  він  не  вміщується.  «Ведмідь  дуже  великий,    наголошує  вихователь.    Він  не вміщується  в  цю  машину.  Давай  візьмемо  іншого  ведмедя,  меншого  за цього.  Постав  їх  поруч, який  ведмідь  більший,  а  який  менший?  Ось  цього  меншого  ведмедя  ми  спробуємо  покатати  на великій  машині.  Яка  машина?»    «Велика».    «А  ведмедик  який?»    «Маленький».  — «Молодець!  Покатай  ведмедика  на  машині...  А  тепер  давай  зробимо  для  великої  машини  гараж. Який  треба  зробити  гараж?»    «Великий».—  «Справді  великий,  бо  машина  велика.  Неси будівельний матеоіал...» Слід пам'ятати, що уявлення про розмір формуються в дітей на основі дій, які вони виконують у процесі порівняння. Ці дії виробляють уміння класифікувати, групувати.
Під час іншиз занять-ігор для  визначення  розміру  предмета  треба  вибрати  еталон,  тобто  предмет,  з  яким  порівнюють усі  інші  предмети.  Вихователь  звертається  до  дітей.  «Усі  іграшки  будемо  порівнювати  з лисичкою. Ті, які менші за лисичку, будемо класти у коробку, а які більші,— на стіл». З цією самою метою  можна  провести  такі  ігри:  «Нанизування  кілець  із  зменшуваною  послідовністю  за розміром»,  «Нанизування  великого  та  маленького  намиста»,
«Допоможемо лялькам знайти свій одяг».
Закріпити  знання  про  розміри  предметів  допоможе  розглядання  картин,  фотографій,
ілюстрацій у книжках.
Після  розповіді  дітям  казки  «Ріпка» можна  організувати  бесіду  за
картинкою: «Подивись,  яка  велика  виросла  ріпка.  Покажи  руками,  яка  вона  велика.  Ось  яка  велика!  Хто прийшов тягнути ріпку із землі? Покажи на  картинці дідуся. Він  найбільший. Скажи, що дідусь
найбільший.  Подивись,  а  хто  це  на  картинці  останній  прибіг?  Мишка  велика  чи  мале нька?
Покажи руками, яка мишка маленька. Так, вона маленька, але допомогла дідусеві, бабусі, онуці,
Жучці та котику витягнути ріпку».
Уміння  дитини  порівнювати  предмети  за  розміром  закріплюють  у  процесі  їх  продуктивної діяльності (ліплення, малювання, а здебільшого — в самостійних іграх).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...