Кілька методичних вимог під час організації занять з аплікації

 

Щоб аплікація у дітей дошкільного віку була успішною, потрібно виконувати ряд методичних рекомендацій.

Обладнання

Розміщення матеріалів на столі повинно бути постійним і зручним для користування. 

- аркуш, на якому дитина буде розміщати готову роботу, розміщується перед дитиною;

- підкладка, на якій намазують заготовки завжди повинна знаходитись зліва від основи аплікації (розміром  підкладки -1/4 аркуша паперу);

- підставка для пензликів та ножиць розміщена справа;

- коробка чи блюдечко з набором фігур повинні бути посередині робочого місця дитини,  навпроти неї.

- ємність з клеєм (в одних джерелах говориться що ємність з клеєм може стояти на столі для двох трьох дітей. В інших джерелах говориться що ємність клеєм має бути  індивідуально для кожної дитини. Вона знаходиться над клейонкою для намазування клею;

- серветка для притискання  та забирання залишків клею справа, під підставкою для пензлика.



Відповідальність за підготовку до аплікації лежить на чергових починаючи з середнього віку.

Методи та прийоми

Щоб навчити дітей правильно аплікувати, вихователька використовує на занятті різні методи прийоми: наочні, словесні та практичні.

До наочних методів відносимо; розгляд натури, розгляд зразка, показ способу зображення. Натурою можуть бути твори декоративного мистецтва — ви­шита сорочка, рушник, керамічні вироби тощо. Добирають для занять такі вироби, які доступні розумін­ню дітей і з яких діти будуть запозичувати повністю візерунок або якусь його частину, а також такі вироби, з якими діти уже знайомі.

На початку заняття діти разом з вихователькою аналізують натуру або зразок, виділяють під час аналізу найбільш суттєві ознаки. Зразок — це зображення (аплікація), виконане вихователькою до заняття з того ж  матеріалу і в тій самій техніці, в якій працюватимуть діти. Він повинен відповідати вимогам доступності і викликати у дітей інтерес.

Демонструючи натуру, вихователька зацікавлює дітей яскравим матері­алом, викликає у них бажання і самим виконати подібні візерунки.

Використовується зразок, як і натура, на початку заняття. Вихователька аналізує з дітьми зразок, виділяє в ньому знайомі елементи і нові, колір, де і як розташовані елементи візерунка. 

-         Якого кольору глечик?

-         Які кольори будемо використовувати для аплікації?

-         На які геометричні фігури схожі фрукти?

-         Які елементи ви бачите на цій скатертині?

-         Де розміщена квітка на тарілці? Де розміщені листочки?

Тут важливі колір, форма, розміщення елементів тощо. Тобто усі-усі дрібнички.

Широко використовується у навчанні дітей аплікувати - пояснення. Пояснюючи, вихователька називає спосіб виконання аплікації, послідовність заповнення форми, підкреслює, чому треба робити так, а не інакше. Напри­клад, при заповненні круга візерунком, що розташований усередині і по краю, вихователька може підкреслити, що спочатку треба розмістити квітку в середині «тарілочки», а потім розмістити візеру­нок по краю, щоб не зачепити раніше наклеєні фігури.

Чим старші діти, тим більше на заняттях доведеться пояснювати і менше показувати спосіб зображення.

Крім пояснення, ефективний словесним прийомом є запитання. Цей прийом впкористовуємо на початку заняття і в кінці. За допомогою запитань вихователька активізує дітей під час аналізу натури або зразків, Правильно поставлені запитання привертають увагу дітей, викликають інтерес, встановлюють зв’язок між досвідом дитини і змістом даного заняття.

Запитаннями вихователька активізує дітей і під час пояснення і показу:

-         Я приклеїла квіткку, а тепер що треба наклеїти?

-         Де я розмістила квітку? Де розміщені листочки?

Після пояснення завдання в середній, старшій групах вихователька закріплює з дітьми послідовність виконання роботи, здійснюючи ще за допомогою запитань: «Що треба вирізати спочатку?»; «Де будете викладати квіти, листочки?» тощо.

Доцільно в кінці занять за допомогою запитань зробити аналіз дитячих робіт.

Вказівка як методичний прийом використовується в усіх вікових групах. Вона може бути різною на різних заняттях. Найчасті­ше цей методичний прийом вихователька використовує тоді, коли помічає, що більшість дітей припускає одну й ту ж помилку і за допомогою вказівки допомагає дітям виправити недолік: «Візеру­нок спочатку треба викласти». «Спочатку наклейте серединки” тощо.

Показ та послідовність

Робота над аплікацією виконується в певній послідовності про яку необхідно завжди пам'ятати і за котрою потрібно слідувати,  як обов'язкові правила. Але є деякі нюанси у кожній віковій групі.

У ясельній групі аплікація схожа просто на гру “Мозаїка”, де важливе тільки викладання готових форм на тлі іншого кольору. 

У групі молодшого віку діти аплікують з готових форм- продовжують вчитись розміщувати правильно готові форми, почергово їх розміщуючи в декоративній аплікації, чи створювати предмет з двох чи більше частин у предметній аплікації. Вони вчаться розрізняти і правильно називати фігури Круг квадрат трикутник та їх кольори, розмір (великий, малий).  А також правильно тримати пензлик, охайно набирати клей на пензлик, зайвий клей вижимати об край посудини, вести пензликом з клеєм тільки за ворсом, осушувати серветкою приклеєні деталі. А особливо важливо: правильно намазувати деталі від середини до країв,  приклеювати їх злегка притискаючи серветкою та забирати зайвий клей. У молодшій групі використовується повний показ. Кожна дія і рух супроводжуються поясненням. 

1. Розгляд зразка. (вихователь справа від мольберта, показує правою рукою, лицем до дітей)

2. Запитання: Чим прикрашений ? якого кольору? які геометричні фігури? де розміщені по центру чи по краях? (вихователь справа від мольберта)

3. Подивіться, як усі деталі лежать на папері. Зараз ми їх наклеїмо. (вихователь переходить на іншу сторону мольберта, впівоберта до дітей).

Спочатку беремо червону квіточку, яка  лежить посередині її потрібно покласти на клейоночку кольоровою стороною вниз ось так пензлик опускаємо чашечку з клеєм зайвий клей віджимаємо вкрай чашечки А тепер намазуємо квіточку від середини до країв щоб кожна пелюсточка і середина були на мащені клеєм. Потім обережно двома руками беремо квіточку за краї і кладемо туди де вона має лежати. А  зараз притиснемо серветкою щоби квіточка міцно приклеїлася.

Показ послідовності вихователем за столом допускається тільки для малої підгрупи дітей. У сі вони мають бути розміщені зліва від вихователя.

Показ може бути повним або частковим. Повний показ застосовується в тих випадках, коли дітям невідомий весь процес зображення: прийоми, послідовність вирізання або викладання і наклеювання візерунка. Внаслідок повного показу на очах у дітей вихователька створює зразок тієї роботи, яку діти будуть виконувати.

А зараз декілька слів про власне вирізання

У групі середнього віку для того щоб вправляти дитину у вирізані з початку потрібно виконувати ігрові завдання вирізати квиточки для гри в театр цирк, чеки для магазину. Тут буде розрізування вузьких смужок одинарним рухом ножиць чик-чик.

Під час вирізання округлих форм ножиці дивляться тільки вперед а рухається тільки заготовка паперу.

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...