Мовлення дитини дошкільного віку удосконалюється
швидкими темпами, в свою чергу збільшується словниковий запас. Педагоги
збагачують у дошкільників лексичний склад мовлення як у повсякденному житті;
бесіди, ігри, спостереження так і під час організованих форм роботи. Отож для
закріплення словникового складу мовлення велике значення мають дидактичні ігри. Вони дають можливість вихователеві в цікавій формі організувати вправляння дітей у вживанні
раніше набутих слів, виразів,' уточнювати й активізувати їх словник. Дидактична
гра в той же час є важливим засобом уточнення знань про навколишнє життя. Всі
дидактичні ігри поділяються на такі групи:
-
дидактичні
ігри з предметами та іграшками;
-
ігри з картинами;
-
настільно-друковані ігри;
-
та словесні ігри.
Дидактичні ігри з предметами та
іграшками для закріплення словника проводять в усіх вікових групах. Це ігри на уточнення
і закріплення назв предметів: «Чарівний мішечок», «Посилка», «Чого не
стало?», «Що змінилося?», «Виставка», «Подорож по кімнаті», «Що в торбинці?» та
ін.
Ігри
на закріплення якостей, властивостей, ознак предметів та
іграшок: «Назви який», «Впізнай предмет», «Вгадай на дотик», «Знайди такий
предмет», «Магазин». Ігри на закріплення
матеріалу: «Що з чого зроблено?»,
«З
чого шиють одяг (взуття)?», «Погодуємо ведмедика»,
«Назви
матеріал» та ін.
Ігри
на закріплення професій дорослих:
«Хто де працює?», «Кому що потрібно для роботи?», «В ательє», «На фабриці», «В
магазині», «Лікарня».
Ігри
на зіставлення і порівняння предметів:
«Що схоже, а що відмінне?», , «Хто помітив?» та ін.
Дидактичні ігри в молодшій групі можна
проводити як самостійне заняття; в інших групах їх включають до складу занять
по ознайомленню з навколишнім « Я у світі» та з розвитку мови « Мовлення дитини».
Для проведення таких ігор «Чарівний мішечок»,
«Цікава торбинка», «Посилка» підберіть різнокольорові
кільця, дерев’яні кульки, грибки, гумові м’ячики різних кольорів, плетений
кошик, розмальований барабан, жовтеньке курчатко з вати, зелений огірок та інші
овочі з пап’є-маше, гумові качечка та собачка, пляшечки, баночки, ляльковий
посуд, предмети туалету (зубна щітка, рушничок, мило, гребінець), навчальне
приладдя (зошит, олівець, ручка, гумка), ножиці, моточок ниток, гудзики; кілька
побутових речей, стрічки різної довжини, прапорці, клаптики, цвяхи, молоток
тощо. Все-все , залежно якими словами ви хочете збагатити словник ваших
вихованців.
Особливо цінними для дітей ясельного та молодшого
віку є дидактичні ігри з лялькою: «Нагодуємо ляльку», «Навчимо ляльку готувати стіл
до чаю», «Влаштуємо ляльці кімнату», «Одягнемо ляльку на прогулянку»,
«Попрасуємо ляльці одяг», «Викупаємо ляльку», «Покладемо ляльку спати», «День
народження ляльки» та ін.
Особливу групу становлять
настільно-друковані ігри. До них належать: «Парні картинки», «Склади картинку»,
«Розрізні картинки та кубики», «Лото», , «Геометричне доміно», «Доміно
предметів», «Інструменти», «Одяг».
Ці
ігри використовують переважно з невеличкими групами дітей (по п’ять-шість
чоловік). З дітьми молодшої, а також середньої групи грає перший раз
вихователь. Вона пояснює гру, пропонує розглянути предмет, зображений
на
картинці, а потім підібрати кубики чи картинки. Дітям середньої та старшої груп
вихователь тільки пояснює гру, а діти вже грають самостійно.
Словесні дидактичні ігри
використовуються лише в старшому дошкільному віці. Основним матеріалом у цих іграх
є слово. В них відсутня наочність, вони вимагають від дитини напруження,
розумових зусиль, гнучкості й швидкості мислення, розвинутого мовлення. Це такі
ігри, як «Скажи навпаки», «Скажи одним словом», «Назви слово», «Хто більше
назве слів», «Що буває високе (довге, широке, вузьке, низьке)?», «Хто коли
працює?», «Хто більше назве…», та ін.
Словесні дидактичні ігри обов'язково входять до складу занять з розвитку
мовлення та ознайомлення дітей з навколишнім.
Дидактичні
вправи
Дидактичні вправи використовують з метою
уточнення й активізації словникової роботи. Важливими є вправи на: добір епітетів до
предмета (Дерева я к і? Високі,
стрункі, зелені, голі); впізнання предмета за епітетами (червоний, гумовий,
круглий; а щ о це? — м'яч); добір дій до предмета або дієслів (Кішка щ о р о б
и т ь ? — Нявчить, муркоче, лежить, біжить, спить, ловить мишей, п'є молоко; годує
кошенят, грається, сидить); добір до дії предмета (світить, гріє, припікає,
зігріває; щ о це? — сонце) називання складових частин цілого (б у д и н о к:
дах, стіни, вікна, двері, поверхи, під'їзди; велосипед : колесо, руль, рама,
педалі, ланцюг, дзвоник); класифікацію
предметів
(«Назви одним словом», «Склади разом»); різний ступінь узагальнення («Дай три
назви і більше»: конвалії — квіти, рослини; борщ — страва, їжа, харчування);
утворення слів за допомогою суфіксів, префіксів (їхати — приїхати, від’їхати,
заїхати, під’їхати, з’їхати, виїхати, в'їхати; ліс — лісок, лісочок, лісище; рука
— ручка, рученька, ручище). Також
цікавими є вправи, як «Хто більше пригадає слів», «Як правильно сказати?», «Хто
краще придумає назву», «Що зайве?», «Як сказати одним словом?», «Чого не
вистачає?». Цінними в цьому відношенні є й такі вправи, як «Плутанина»,
«Поверни предмет на своє місце», «Четвертий зайвий», «А що було раніше?», «А що
буде пізніше?» та ін. Важливими є вправи
на розуміння відношень «Ціле та його частини»: «Склеїмо розбитий посуд», «Назви
частини», «Лялька
Оля
обідає», «Назви предмет». Наприклад, у вправі «Назви предмет» діти повинні за
деталями впізнати і назвати одним словом ціле: ніжки, кришка — стіл; спинка, сидіння
— стілець; мотор, кабіна, кермо, кузов, колеса,
фари
— машина тощо.
Найцікавіше дітям збагачувати свій словник
за допомогою дидактичних ігор та вправ. НЕ
ЗАБУВАЙТЕ ЇХ ВИКОРИСТОВУВАТИ!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар