У старшій групі за програмою «Українське
дошкілля» діти продовжують ознайомлюватись з площинними геометричними фігурами:
квадрат, круг, трикутник, прямокутник. Вперше ознайомлюються з овалом і ромбом.
Закріплюють вміння розрізняти і називати
об'ємні
геометричні фігури : куля, куб, циліндр, конус.
Діти навчаються обстежувати їхню форму, виділяти характерні
особливості цих фігур, знаходити подібність і відмінність, визначати форму
предметів, порівнюючи їх з геометричними фігурами як еталонами.
Методика формування геометричних знань у
цій групі принципово не змінюється. Проте обстеження стає дедалі більш
докладним. Поряд з практичним і безпосереднім порівнянням знайомих геометричних
фігур накладанням і прикладанням широко використовується як методичний прийом
вимірювання умовною міркою.
Уся робота з формування уявлень і понять
про геометричні фігури, будується на основі зіставлення і протиставлення їхніх
моделей ( що спільного, що відмінного).
Для
виявлення ознак подібності й відмінності фігур їхні моделі спочатку порівнюють
попарно (квадрат і ромб, круг і овал),
потім зіставляють відразу 3—4 фігури кожного виду, наприклад, чотирикутники (квадрат, ромб, прямокутник на одному занятті).
Так, ознайомлюючи дітей з ромбом,
вихователь показує кілька ромбів різної величини, виготовлених з різного
матеріалу (паперу, картону, дроту). «Діти, подивіться на ці фігурки. Це ромби».
При цьому звертається увага на те, що форма не залежить від величини (ромби мають бути і більші і менші і однакові) .
Обстеження. Дітям
пропонують взяти у ліву руку ромб, а вказівним пальцем правої руки обвести по
контуру. Діти визначають особливості цієї фігури: рівні сторони, кути,
протилежні сторони. Визначають, що протилежні сторони рівні, перевіряють це
згинанням, накладанням ромбів один на одного. Лічать кількість сторін і кутів. Потім порівнюють ромб з квадратом,
знаходять спільне й особливе в цих фігурах. У квадрата і ромба по чотири
кути і чотири сторони, усі сторони рівні між собою. Проте ромб відрізняється
від квадрата тим, що у квадрата всі кути рівні, а у ромба рівні тільки
проти-лежні — попарно (перевірили способом згинання).
Особливу увагу в цій групі слід
приділяти зображенню геометричних фігур; викладанню з лічильних паличок, із
смужок паперу. Ця робота проводиться як з демонстраційним (біля стола
вихователя), так і з роздавальним матеріалом.
На одному із наступних занять вихователь
викладає на фланелеграфі із смужок прямокутник. «Діти, як називається ця
фігура? Скільки сторін має прямокутник? Скільки кутів?» Діти показують сторони,
кути прямокутника. Далі вихователь запитує: «Як і які фігури можна утворити з
прямокутника (утворити менші прямокутники, квадрати, трикутники)?» При цьому
використовують додаткові смужки паперу. Діти лічать сторони і кути утворених фігур.
На основі виявлення суттєвих ознак
геометричних фігур дітей підводять до
узагальненого поняття «чотирикутник». Порівнюючи між собою квадрат, прямокутник
і ромб, діти встановлюють, що у всіх цих фігур по чотири сторони і по чотири кути. Ця кількість
сторін і кутів є загальною ознакою, яку покладено в основу визначення поняття
«чотирикутник».
Далі діти порівнюють різні за формою
чотирикутники. У рівності сторін і кутів діти переконуються завдяки накладанню
їх один на одного.
Так, під час одного із наступних занять
дітям роздають конверти з набором моделей геометричних фігур. Вихователь показує
аплікацію «Робот», складену з квадратів і прямокутників різних розмірів. Спочатку всі разом розглядають
зразок. З’ясовують з яких частин (фігур) виконано кожну деталь. Потім діти
відтворюють зразок. Педагог показує ще 2—3 зразки і пропонує вибрати один з
них, уважно його розглянути і скласти таку саму фігуру.
У дітей цього віку важливо сформувати
правильні навички показу елементів геометричної фігури.. При перелічуванні
кутів діти вказують тільки на вершину кута. Дітям не пояснюють, що таке вершина
кута, а просто показують її і називають – ВЕРШИНА. . Сторони діти показують,
проводячи пальцем вздовж усього відрізка, від однієї вершини кута до другої.
Кут як частину площини діти показують одночасно двома пальцями — великим і
вказівним.
В об’ємних фігурах, таких як циліндр,
піраміда, діти виділяють і називають бічні сторони і основу. При цьому можна
показувати кількома пальцями або долонею.
Діти шостого року життя часто самостійно
організовують дидактичні ігри на закріплення й уточнення особливостей
геометричних фігур. Так, вони організовують ігри «Гаражі», «Хто знайде?»,
«Доручення», «У яку коробку?» та ін.
Джерела:
-Програма розвитку дитини дошкільного
віку « Українське дошкілля»
- К. Щербакова. Методика навчання
математики дітей дошкільного віку
Немає коментарів:
Дописати коментар