Як дітей зацікавити працею. (методичні рекомендації)

Праця — важливий засіб морального, економічного, трудового, естетичного виховання. Це — внутрішня потреба людини, першооснова її буття. Наукові психолого-педагогічні дослідження і педагогічна практика засвідчують: уже трирічна дитина прагне до самостійності, елементарної трудової діяльності. Тому і вдома, і в дошкільному закладі слід підтримувати це прагнення малюка, формуючи постійну потребу в діяльності; виховувати інтерес до праці та до результатів своїх трудових дій; ознайомлювати з працею дорослих, організовувати зустрічі з представниками різних професій; залучати до різних видів трудової діяльності.
Таким чином протягом тижня діти залучаються до всіх видів праці.
Види праці й особливості їх організації

Трудова діяльність дітей дошкільного віку охоплює самообслуговування, господарсько-побутову працю, працю в природі, художню.

Самообслуговування
Самообслуговування охоплює елементарні дії з догляду за собою: самостійне одягання, роздягання, тримання свого одягу і взуття в чистоті, вмивання обличчя, миття рук; самостійне споживання їжі, прибирання за собою посуду; тримання в порядку іграшок.

До цього виду праці діти обов’язково залучаються щодня відповідно до режимних моментів і життєвих потреб, тому форми роботи із самообслуговування зазвичай окремо в плані не прописуємо.
Головне завдання вихователя під час роботи з молодшими дошкільнятами — формувати в них елементарні навички самообслуговування, стимулювати інтерес до праці, бажання брати участь у виконанні посильних справ.
З дітьми середньої групи продовжуйте удосконалювати навички самообслуговування, поступово залучайте  їх до посильної повсякденної праці. На кінець року діти навчаються самостійно вмиватися, старанно витирати обличчя та руки, стежити за своєю зачіскою, одягатися й роздягатися в певній послідовності, дбайливо поводитися з речами, самостійно акуратно їсти.

Старші дошкільнята вже мають певні трудові навички й уміння, тому і самообслуговування у них є більш складним. Діти цього віку спонукайте до  самостійного акуратного одягання і роздягання в певній послідовності, дбати про свій одяг, охайний вигляд, прати вбрання для ляльок, користуватися серветками тощо.

На момент випуску з дошкільного закладу самообслуговування має стати для дитини звичкою і внутрішньою потребою.

Господарсько-побутова праця
Господарсько-побутова праця — це трудові дії малюків, спрямовані на обслуговування деяких життєвих потреб усіх дітей групи: підтримання порядку в груповій кімнаті та на майданчику, прибирання іграшок в ігровому куточку, допомога дорослим у підготовці до режимних моментів.
Таким чином, у господарсько-побутовій праці виокремлюємо (і, відповідно, зазначаємо у плані) два підвиди: працю на майданчику та працю у приміщенні.
До господарсько-побутової праці дітей залучають, починаючи з молодшого дошкільного віку. Коло їхніх обов’язків з часом розширюється, трудові дії ускладнюються й деталізуються.
Методи і прийоми, якими користуємося при організації самообслуговування і господарсько-побутової праці дітей:
молодший дошкільний вік — допомога вихователя, приклад дорослих, дидактичні ігри, створення ігрових ситуацій, вправляння в діях;
старший дошкільний вік— показ, пояснення, приклад, заохочення, вправляння, роз’яснення, допомога одне одному, оцінювання своєї роботи і роботи товаришів.

Праця в природі
Праця в природі передбачає виконання трудових дій у куточку живої природи (догляд за кімнатними рослинами, тваринами); у квітнику, на ділянці чи городі дитсадка (перекопування, розпушування ґрунту, планування грядок, висівання насіння, садіння розсади, прополювання, підживлення, поливання, підв’язування рослин, боротьба зі шкідниками, збирання врожаю); а також природоохоронну діяльність (прибирання ділянки від сміття, підгодовування птахів, укриття квітів на зиму тощо).

Оскільки цей вид праці передбачає найбільше фізичне навантаження, то підчас його виконання особливо важливо, щоб діти дотримувалися певних гігієнічних вимог: не працювали в спекотну пору, періодично змінювали позу і робили вправи, працювали у спеціальному одязі з інвентарем, відповідним їхньому зросту, не більш як півгодини, при цьому кожні 7-10 хвилин робили перерви.

Методи і прийоми, якими користуємося при організації праці в природі: заохочення, показ, приклад, роз’яснення, допомога, оцінювання, виправлення, колективна праця (спільно-індивідуальна та спільно-взаємодійна).

Художня праця
Метою художньої праці є створення дітьми виробів з різних матеріалів. Цей вид праці посильний для дітей середньої та старшої груп. У молодшій групі проводимо підготовчу роботу. Діти середньої групи виготовляють прості вироби з паперу та картону, тканини, природного матеріалу, іграшки з поролону,  тощо.
У старшій групі завдання ускладнюються: діти ремонтують іграшки, книжки, пришивають ґудзики, вішалки, кроять і шиють одяг для ляльок, виготовляють іграшки-саморобки, атрибути, ялинкові прикраси, працюють з папером, тканиною тощо.
Методи і прийоми, якими користуємося при організації художньої праці: допомога, оцінювання, заохочення, показ, пояснення, приклад, вправляння, роз’яснення.

Форми організації праці
Під час організації всіх видів праці користуємося традиційними формами: доручення, чергування та колективна праця.

Доручення — найдоступніша форма залучення до праці, яка дає змогу задіяти протягом дня кожну дитину.
У молодшій групі трудові доручення зазвичай прості, короткотривалі, індивідуальні, пов’язані з іграми та іграшками, з підготовкою до чергування у їдальні та на заняттях, з виконанням прохань дорослих.
Дітям середньої та старшої груп пропонуємо також складні, тривалі доручення, як індивідуальні, так і колективні, пов’язані з іграми, організацією занять, побутовими процесами.         
Чергування — організована форма трудової діяльності, спрямована на опанування предметно-практичної компетенції.
У молодшій групі з II півріччя організовуються епізодичні чергування у їдальні. Діти привчаються до чергування, допомагаючи помічнику вихователя сервірувати стіл.

У середній групі вихователь організовує систематичні чергування у їдальні, а з II півріччя — на заняттях. Діти сервірують стіл, розставляють обладнання до занять і прибирають його.

У старшій групі проводяться систематичні чергування у їдальні, на заняттях, у куточку природи. Діти сервірують столи, розкладають і прибирають приладдя для занять, щоденно поливають квіти, розпушують землю у вазонах, допомагають чистити акваріум, клітки для птахів, підмітають підлогу тощо. Роботу чергових обов’язково аналізують шляхом колективного оцінювання  та самооцінювання.
Практика підтверджує, що краще призначати одних і тих самих чергових на 2-3 дні, по двоє на кожен вид чергування.
Добре, коли діти мають можливість наочно бачити в куточку чергових, кому з якого виду праці випадає чергування.
Колективна трудова діяльність — організація вихователем усіх дітей для виконання одного спільного завдання, справи.
У молодшій і середній групах 4-5 дітей разом прибирають іграшки, поливають квіти або виконують інші доручення вихователя.
У старшій групі колективна праця вже є систематичною, і діти можуть шляхом самовизначення розподіляти обов’язки між собою, допомагати товаришам. Як правило, 1-2 рази на тиждень дітей об’єднують у підгрупи по 5-6 осіб, де кожен має своє завдання.

У ранньому віці зміст спільної трудової діяльності дитини і дорослого перебуває у площині дій із самообслуговування та господарсько-побутової праці. Малюк у віці 1,5 —2,5 років готовий до виконання таких трудових дій, як:
•          подати дорослому необхідну річ —книжку, іграшку тощо;
•          віднести у вказане дорослим місце невелику річ — викинути у відро сміття, поставити на місце іграшку;
Крім того, малюк здатний допомогти дорослим під час сервірування столу, прибирання після прийому їжі, складання речей у шухлядки тощо.
Із віком зміст трудових доручень дитині варто ускладнювати. На кухні малюк прагне допомагати мамі. Його приваблюють побутові предмети, що розміщені тут, а також можливість діяти з різними речовинами: водою, борошном, цукром, крупами. Та насамперед дитина отримує задоволення від забарвленої позитивними емоціями спільної діяльності з рідною людиною. А у садку  під час господарсько-побутової праці, праці в природі дитину цікавить як результат так і процесс. 
Отож спочатку дитину приваблює зовнішній бік діяльності. Тож доцільно закріпити бажання дитини працювати, запропонувавши їй особисті атрибути (фартушок, хустинку) та знарядь праці (віник, граблі  яскраві, приабливі).

У процесі трудової діяльності дитини вчіться терпляче чекати результат праці , який  проходить у природному для дитини темпі.

В організації трудового виховання дітей дошкільного віку важливе значення має єдність вимог дитячого садка і сім'ї. До трудового виховання дітей у сім’ї входять самообслуговування, побутова праця, праця в природі, виготовлення саморобок. Батьки також мають чітко визначити коло і обсяг хатніх обов’язків дітей.

Організовуйте дні відкритих дверей, під час яких можна ознайомитись з організацією трудового виховання в закладі, батьківські збори з цього питання, індивідуальні консультації для батьків. Поряд з цим розміщуйте у батьківські куточки інформацію , ширми, пересувки, пам’ятки .

Таку пам’ятку варто роздати батькам вихованців на батьківських зборах, а також розмістити в куточку для батьків і на сайті дошкільного закладу.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

•          Залучаючи дитину до праці, ви насамперед дбаєте про її успішність у дорослому житті й створюєте умови для розвитку таких важливих якостей, як самостійність, упевненість у власних силах, цілеспрямованість, працелюбність, повага до праці інших.

•          Пам’ятайте: основні трудові вміння з різних видів праці у дитини формують педагоги дошкільного закладу. Проте щоб уміння перетворилися на сталі навички, їх конче необхідно постійно закріплювати в щоденному житті в родині.

•          Щовечора, забираючи дитину з садка, перегляньте інформацію в куточку для батьків, аби дізнатися, яке цікаве завдання діти виконували в садку. Таке ж чи подібне завдання ви можете виконати зі своїм малюком удома.

•          Розпитуйте дитину про те, як минув її день у дитячому садку: чим він був заповнений, що нового вона дізналася, чого навчилася за цей день, які події (свята, розваги, екскурсії, святкування днів народження) плануються в найближчому майбутньому.

•          Цікавтеся у вихователів, чи все з того, чого навчають у дитячому садку, вдається вашому малюкові. Разом обговоріть причини успіхів та можливості подолання труднощів. Спробуйте повторити з дитиною вдома те, чого її навчали в дитячому садку.

•          Постійно демонструйте позитивне ставлення до трудової діяльності та проявів самостійності з боку дитини. Заохочуйте і схвалюйте її зусилля й досягнення.

•          Поспостерігайте за своєю дитиною і спробуйте визначити, який вид праці їй найбільше до вподоби, поділіться результатами своїх спостережень з вихователем.

•          Виберіть спеціальний день і разом із сином чи донькою придбайте матеріали для трудових справ відповідно до інтересів дитини (набори дитячих столярних інструментів, матеріали для вишивання, плетіння з бісеру тощо).

•          Пам’ятайте: “чарівні слова” спонукають дитину до будь-якої діяльності, зокрема й до трудової, навіть нецікавої, на перший погляд: “Спробуй разом зі мною...”.

•          Пояснюйте значення трудових дій, які виконуєте разом з дитиною чи окремо. Мотив праці (для чого і для кого це робиться) має бути зрозумілий малюкові.

•          Не забувайте ввечері розповісти синові чи доньці про свій день, свою працю на роботі й удома, поділитися власними досягненнями та проблемами. У доступній формі й добираючи адекватний вікові дитини зміст, обговоріть свої проблеми, щоб вона відчула вашу повагу та партнерське ставлення.

Пам'ятка
Правила, яких слід дотримуватися, звертаючись до малюка із проханням (трудовим дорученням:

- чітко формулювати завдання ;
- висловлювати прохання у ввічливій формі —
«Подай, будь ласка, щітку», «Будь ласка, принеси мій телефон», «Постав хлібницю на стіл, будь ласка» тощо;
- використовуйте цікаві атрибути для здійснення дитиною трудових дій;
- терпляче чекайте на закінчення дитиною виконання роботи;

- дякувати дитині та демонструвати словами й усмішкою задоволення від її діяльності.

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...