Навчаємо орієнтуватися в часі дітей ясельного віку


  На  другому-третьому  році  життя  продовжують  формувати  в  дітей навички орієнтуватися в часі. Повсякденне спілкування з дитиною, а особливо спеціальні заняття з  нею,  дають  змогу  ввести  спочатку  в  пасивний,  а  потім  в  активний  словник  її  слова,  що  характеризують  різні  часові  відрізки:  скоро    нескоро,  заразпотім,  день  ніч,  сьогодні  — завтра, літо—зима і т. д.
Треба  зразу  сказати,  що  формувати  в  дітей  часові  уявлення  дуже  важко,  бо  час  не  можна унаочнити.  Він  пізнається  в  основному  опосередковано,  через  зміст  діяльності,  що  наповнює певний часовий відрізок: уночі сплять, зранку ідуть в дитячий садок, а ввечері повертаються додому.  Але  діти  другого  року  життя  вже  розуміють  і  правильно  використовують  дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу: ми ходили, йдемо, підемо. Проте уявлення дітей про час  різні.  Чим  більше  з  дитиною  спілкуються,  виділяючи  спеціальні  слова,  що  позначають  час, тим вищий у неї рівень орієнтування в часі. Важливе значення в цьому має гра.
Так, у грі  «Коли це буває?» можна закріпити характерні особливості частин доби. Для цього добирають  різноманітні  ілюстрації.  При  розгляданні  їх  дитина  звертає  увагу  не  тільки  на предметну сторону картини, тобто кого намальовано чи що намальовано, а й на те, яку пору року чи  яку  частину  доби  зображено  на  картині.  Вона  запам'ятовує,  що  люди  роблять  зранку,  вдень, увечері, вночі.
Тут можна поставити такі запитання: «Що ти робиш, коли прокидаєшся вранці?», «Що робиш удень?»,  «Що  робить  удень  твій  батько?»,  «Що  робить  удень  Сашко?»  (брат,  який  вчиться  в школі).
Можна  грати  з  дітьми  в  гру  «Що  коли  ми  робимо?».  Вихователь  пояснює  суть  гри:  «Я запитуватиму вас, коли і що ми робимо, а ви будете відповідати. Гаразд? Після цього я запитую, що ми з вами робимо зараз? — «Граємось». — «А що ми робили до цього?» — «їли». — «А ще що робили?» — «Ходили гуляти». — «А що будемо ми робити, коли пограємось? Куди потім підемо? А що ми будемо робити ввечері? А завтра куди підемо?»
Ігри  і  вправи  на  орієнтування  в  часі  вимагають  багаторазових  повторень,  Тут  не  треба поспішати. Важливо, щоб дитина вживала спеціальні терміни свідомо.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...