Формування знань про кількість у дітей ясельного віку


  З  перших  кроків  навчання  важливо  показати  дитині відношення  між  поняттями  «один»  і  «багато»,  виробляти  в  неї  навички  відтворювати  ці відношення  в  мові.  Вихователь  ставить  на  стіл  одну  мотрійку  і  три-чотири  кубики,  пропонуємалюкові сказати, яких предметів тут багато, а який — один.
У  процесі  виконання  різноманітних  вправ  треба  навчити  дітей  розуміти  запитання: «Скільки?»  (Скільки  стало?  Скільки  залишилося?  Яких  іграшок  менше,  більше?).  Коли  вони навчаться розрізняти та порівнювати один і багато предметів у спеціально заданих умовах, можна використовувати природні групи предметів: посуд у буфеті, книги на полиці, іграшки в куточку. Прибираючи  іграшки,  вихователь  пропонує  дітям  поставити  в  ряд  собачку,  котика,  мишку  і звертається  до  них  із  запитанням:  «Скільки  їх?»    «Багато».  На  вантажній  машині  підвозить кубики  і  порівнює  їх  за  кількістю  з  іграшками:  «Давайте  роздамо  кубики  всім  іграшкам  по одному: собачці — один кубик, котику — один, мишці — один. Усім по одному». Потім збирають
кубики  на  машину.  Збирають  по  одному  кубику,  і  множина  росте  на  очах  у  дітей.  Вони переконуються, що на машині знову багато кубиків, а у іграшок — жодного.
На  прогулянці  також  можна  звернути  увагу  дітей  на  те,  що  берізок  багато,  а  верба    одна; лавок  багато,  а  пісочниця  одна.  Вихователь  пропонує  одному  з  дітей  привнести  одну  гілочку (шишку,  листочок,,  камінчик),  ще  одну  і  ще  одну.  Об'єднує  їх  і  ставить  запитання:  «Скільки стало?» — «Багато». Можна  з  дітьми  пограти  в  гру  «Вгадай,  скільки».  Які-небудь  дрібні  предмети  (наприклад, ґудзики)  вихователь  затискає  в  руці  і  пропонує  одному  з  малюків  угадати,  скільки  там  сховано. Щоб відповісти, користується словами  «один» і  «багато»,  «жодного». Наприклад, заховано один ґудзик,  а  дитина  говорить,  що  там  багато.  Дорослий  розпрямляє  долоню,  показує  ґудзик  і запитує: «Скільки?», спонукаючи дитину до відповіді: «Один».
Готуючись  міняти  воду  в  акваріумі,  можна,  спочатку  Спостерігаючи  з  дітьми  за  рибками, запитати  їх:  «Скільки  рибок  плаває  в  акваріумі?»    «Багато».—  «А  тепер  нам  треба  відсадити рибок  у тазок». Пропонує дітям спочатку  відсадити одну рибку.  «Скільки рибок ти спіймав?»— «Одну». — «А скільки рибок я спіймала?» — «Теж одну». — «А тепер одну рибку спіймає Льоша, одну— Іринка. Скільки всього стало рибок у тазку?» — «Багато».
Під час прогулянки можна запитати в дітей: «Скільки квітів росте на клумбі?» — «Багато». — «А скільки метеликів сидить на квітці?» — «Один».
Накриваючи на стіл, вихователь одному з малюків доручає розставити посуд: всім по одному блюдечку,  по  одній  чашці  й  по  одній  ложці.  Далі  запитує:  «Скільки  було  в  тебе  посуду?»  — «Багато».    «А  всього  на  столі  скільки  посуду?»    «Багато».  Як  правило,  ці  доручення  діти виконують  з  великим  бажанням  і  інтересом,  краще  запам'ятовують  те,  що  набули  в  активній діяльності, на конкретних прикладах.
У  результаті  систематичної  роботи  діти  засвоюють  початкові  кількісні  уявлення,  вчаться складати  множини  з  окремих  предметів,  швидко  знаходять  навколо  себе  «один»  і  «багато» предметів,  встановлюють  рівність  і  нерівність  між  двома  множинами  накладанням  і  прикладанням, відображаючи свої дії в мові.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...