Самоосвіта як одна з форм підвищення кваліфікації педагогів

Розвиток особистості педагога нерозривно пов’язаний з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Більше того, сьогодні самоосвіта – одна з важливих форм системи безперервного підвищення кваліфікації педагогів дошкільних закладів.

 Самоосвіта – це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного конкретного педагога. Як процес оволодіння знаннями вона тісно пов’язана із самовихованням і вважається його складовою:: у людини розвивається вміння самостійно здобути нові знання.

Керівнику необхідно так організувати роботу, щоб самоосвіта стала потребою вихователів і педагогів додаткової освіти. Варто створити у колективі умови, за яких у педагогів формується відповідальне ставлення до свого професійного росту й занять самоосвітою

Правило персональної відповідальності робить сам процес самоосвіти якісним і результативним.

            Вибір тем для самоосвіти.

Теми для самоосвіти можна підбирати з урахуванням індивідуального досвіду й професійної майстерності кожного вихователя. Тема завжди пов’язана із прогнозованим результатом ( що ми хочемо змінити ) і спрямована якісно нових результатів роботи.

Тому організація самоосвіти педагогів має бути гнучкою, що дає змогу залучати до неї кожного працівника, активно включаючи всю роботу із самоосвіти у педагогічний процес дитячого садка.

При цьому дуже важливі послідовність дій і поступовість у розв’язанні завдань. Не слід поспішати у нав’язуванні тем і жорстко вимагати складати різні плани і звіти.

В індивідуальній бесіді з вихователем треба визначити, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів, що нового є в педагогічній практиці.

Є педагоги, які самостійно цікавляться всіма інноваціями. Їм часто необхідна допомога у підборі методичної літератури з певної теми.

Система методичних заходів має підпорядковуватися головній меті – стимулювати педагогів у професійному самовдосконаленні. Можна об’єднати кількох вихователів роботою над темою близькою до змісту річного завдання дошкільного закладу. Якщо дитячий садок готується до інноваційної або експериментальної роботи, то питання самоосвіти слід враховувати у тематиці експериментальної діяльності.

Керівник – стратег розвитку своєї установи. Він створює цілий комплекс умов для професійного росту кожного педагога, перша з яких – це мотивація педагогічного колективу до постійної роботи із самоосвіти.

                 План самоосвіти.

Щорічно у дошкільних закладах складають план самоосвіти педагогів де чітко визначають, хто над якою проблемою працює і в якій формі звітує про свою роботу.

Звіти із самоосвіти можна заслуховувати на засіданнях педагогічної ради. А також організовувати їх, як складову будь – якого методичного заходу, чи заходу з дітьми/батьками: семінар, семінар-практикум, ділова гра, виставка дитячих малюнків, батьківські збори, лялькова вистава чи концерт.

Для того, щоб робота із самоосвіти була успішною, у методичному кабінеті для неї створюють необхідні умови.

Дуже важливо не звести організацію самоосвіти до формального ведення додаткової звітної документації – планів, виписок, конспектів.

Форми самоосвіти.

Підбиваючи підсумок, ще раз наголосимо, що форми самоосвіти різні:

- робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями;

- участь у роботі науково – практичних конференцій, семінарів;

- ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.

Результатом зусиль педагога є вдосконалення роботи з дітьми, зростання його професійної майстерності.

Кілька порад тим, хто займається самоосвітою

Важливо:

- доповнювати знання з певного питання, які ви отримуєте з одного джерела, відомостями з іншого. Це дає змогу порівнювати, аналізувати, робити висновки і формувати власну думку;

- користуватися бібліотечними каталогами. Це скоротить час пошуку потрібної літератури, тому, що багато карток містить коротку анотацію або перелік основних питань, що розкриваються у виданні;

- збирати, накопичувати й зберігати відомості, факти, висновки. Вони знадобляться для виступів на семінарах, засіданнях педагогічної ради, дискусіях, тощо.

Організація самоосвіти педагогів -  одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи.

Поняття „ самоосвіта “ складається з комплектування особистої бібліотеки і розумової праці вдома, наодинці.

Василь Сухомлинський