Як сформулювати методичну тему

На початку навчального року кожен педагог: обирає собі методичну тему, над якою працюватиме протягом року (чи й більше), і визначає напрям та зміст своєї роботи узгоджує свою тему з методичною темою, над якою працює освітній заклад

Під час розроблення індивідуального плану професійного розвитку вихователі та інші педагоги дошкільного закладу часто стикаються з різноманітними труднощами, які виникають вже на етапі формулювання теми.

Утім цей крок — один з найважливіших, адже тема визначає напрям методичної роботи надалі. Аби уникнути помилок потрібно врахувати деякі рекомендації, які допоможуть правильно сформулювати методичну тему.

 Методична тема має бути актуальною. Не розглядайте її винятково з погляду відповідності теми чинним нормативно­-правовим актам.

Насамперед вона має бути обумовлена освітніми потребами конкретної групи дітей. Проаналізуйте результати діагностики рівня розвитку дитини, яку проводять для індивідуалізації освіти й оптимізації роботи з групою дошкільників. І лише після цього визначайте проблеми й завдання, формулюйте цільову частину методичної теми.

У методичній темі відобразіть мету педагогічної діяльності (М) та засоби (З), за допомогою яких вона буде досягнута. Сформулювати методичну тему можна за однією з формул: М + З або З + М (мета + засоби \ засоби + мета). Теми поєднують за допомогою зв’язок «через», «на основі», «у процесі» (наприклад, «Розвиток дитячої уяви у процесі образотворчої діяльності») , а також теми поєднуються за допомогою зв’язок «як засіб», «як інструмент» (наприклад, «Сюжетно-­рольова гра як засіб соціалізації дитини»).

Мету педагогічної діяльності, яку відображає методична тема, формулюйте на основі цільових орієнтирів Базового компонента дошкільної освіти (БКДО) та цілей програми розвитку дошкільного закладу. З огляду на те що цільові орієнтири БКДО сформульовані здебільшого загально, конкретизуйте їх (наприклад: «Розвиток мовлення дошкільників засобами дидактичної гри»). Засобами досягнення мети педагогічної діяльності обирайте різні види дитячої діяльності, педагогічні технології, методи та прийоми. Тоді методична тему звучатиме, наприклад, так: «Проектна діяльність як засіб формування і розвитку в дошкільників навичок взаємодії з дітьми та дорослими».

Технологія роботи над методичною темою така:

* ознайомлення з теоретичним матеріалом;

*формування практичної частини роботи, зокрема: – складання конспектів занять та інших режимних моментів;

*участь у таких заходах, як: засідання педагогічної ради та методичних об'єднань (семінари , семінари-практикуми, конференції

* обговорення з колегами результатів, отриманих під час роботи над методичною темою.

Робота над методичною темою — це довготривалий процес, під час якого педагог: опрацьовує значну кількість методичної літератури ознайомлюється з практичним досвідом щодо питання, яке є об’єктом дослідження набуває нових знань опановує новинки педагогічної науки.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1567-yak-sformulyuvati-metodichnu-temu-shpargalka-dlya-vihovatelyametodista

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/question/320-yak-uchitel-pratsyu-nad-metodichnoyu-temoyu

Самоосвіта як одна з форм підвищення кваліфікації педагогів

Розвиток особистості педагога нерозривно пов’язаний з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Більше того, сьогодні самоосвіта – одна з важливих форм системи безперервного підвищення кваліфікації педагогів дошкільних закладів.

 Самоосвіта – це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного конкретного педагога. Як процес оволодіння знаннями вона тісно пов’язана із самовихованням і вважається його складовою:: у людини розвивається вміння самостійно здобути нові знання.

Керівнику необхідно так організувати роботу, щоб самоосвіта стала потребою вихователів і педагогів додаткової освіти. Варто створити у колективі умови, за яких у педагогів формується відповідальне ставлення до свого професійного росту й занять самоосвітою

Правило персональної відповідальності робить сам процес самоосвіти якісним і результативним.

            Вибір тем для самоосвіти.

Теми для самоосвіти можна підбирати з урахуванням індивідуального досвіду й професійної майстерності кожного вихователя. Тема завжди пов’язана із прогнозованим результатом ( що ми хочемо змінити ) і спрямована якісно нових результатів роботи.

Тому організація самоосвіти педагогів має бути гнучкою, що дає змогу залучати до неї кожного працівника, активно включаючи всю роботу із самоосвіти у педагогічний процес дитячого садка.

При цьому дуже важливі послідовність дій і поступовість у розв’язанні завдань. Не слід поспішати у нав’язуванні тем і жорстко вимагати складати різні плани і звіти.

В індивідуальній бесіді з вихователем треба визначити, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів, що нового є в педагогічній практиці.

Є педагоги, які самостійно цікавляться всіма інноваціями. Їм часто необхідна допомога у підборі методичної літератури з певної теми.

Система методичних заходів має підпорядковуватися головній меті – стимулювати педагогів у професійному самовдосконаленні. Можна об’єднати кількох вихователів роботою над темою близькою до змісту річного завдання дошкільного закладу. Якщо дитячий садок готується до інноваційної або експериментальної роботи, то питання самоосвіти слід враховувати у тематиці експериментальної діяльності.

Керівник – стратег розвитку своєї установи. Він створює цілий комплекс умов для професійного росту кожного педагога, перша з яких – це мотивація педагогічного колективу до постійної роботи із самоосвіти.

                 План самоосвіти.

Щорічно у дошкільних закладах складають план самоосвіти педагогів де чітко визначають, хто над якою проблемою працює і в якій формі звітує про свою роботу.

Звіти із самоосвіти можна заслуховувати на засіданнях педагогічної ради. А також організовувати їх, як складову будь – якого методичного заходу, чи заходу з дітьми/батьками: семінар, семінар-практикум, ділова гра, виставка дитячих малюнків, батьківські збори, лялькова вистава чи концерт.

Для того, щоб робота із самоосвіти була успішною, у методичному кабінеті для неї створюють необхідні умови.

Дуже важливо не звести організацію самоосвіти до формального ведення додаткової звітної документації – планів, виписок, конспектів.

Форми самоосвіти.

Підбиваючи підсумок, ще раз наголосимо, що форми самоосвіти різні:

- робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями;

- участь у роботі науково – практичних конференцій, семінарів;

- ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.

Результатом зусиль педагога є вдосконалення роботи з дітьми, зростання його професійної майстерності.

Кілька порад тим, хто займається самоосвітою

Важливо:

- доповнювати знання з певного питання, які ви отримуєте з одного джерела, відомостями з іншого. Це дає змогу порівнювати, аналізувати, робити висновки і формувати власну думку;

- користуватися бібліотечними каталогами. Це скоротить час пошуку потрібної літератури, тому, що багато карток містить коротку анотацію або перелік основних питань, що розкриваються у виданні;

- збирати, накопичувати й зберігати відомості, факти, висновки. Вони знадобляться для виступів на семінарах, засіданнях педагогічної ради, дискусіях, тощо.

Організація самоосвіти педагогів -  одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи.

Поняття „ самоосвіта “ складається з комплектування особистої бібліотеки і розумової праці вдома, наодинці.

Василь Сухомлинський

ПЛАН вивчення системи роботи педагогів, які атестуються

    У Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників у  пункті 3.3 відмічено: 3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка 

роботи до 15  березня  вивчає  педагогічну  діяльність  осіб,  які 
атестуються,   шляхом  відвідування  уроків  (навчальних  занять), 
позаурочних (позанавчальних) заходів,  вивчення  рівня  навчальних 
досягнень учнів,   студентів,   курсантів,   слухачів,  вихованців 
(далі - учні) з предмета (дисципліни),  що  викладає  педагогічний 
працівник,  ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання 
педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у 
роботі  методичних об'єднань,  фахових конкурсах та інших заходах, 
пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Отож, щоб охопити всі сфери діяльності педагога та вивчення було планомірне та систематичне, пропоную скористатися ПЛАНОМ вивчення системи роботи педагогів, які атестуються

№ з/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальні	Примітка
I. Організаційна робота
1.	Аналіз фактичних даних про педагогів (курсова перепідготовка, наслідки попередньої атестації)	10-13 жовтня, 2017 року	Вихователь-методист
2.	Обговорити і уточнити з педагогами тему , над якою поглиблено працює педагог	До 20 жовтня, 2017 року	Вихователь-методист
3.	Скласти індивідуальні плани атестації	До 20 жовтня, 2017 року	педагоги, які атестуються
IІ. Теоретичне та практичне вивчення
1.	Ознайомитись, якою нормативною та методичною літературою користуються педагоги.	До 15 березня 2017 року	Члени атестаційної комісії
2.	Відвідати фронтальні, індивідуальні, індивідуально-підгрупові заняття, святкові ранки.
3.	Здійснення глибокого  аналізу відвіданих занять, режимних моментів та обговорення їх з педагогом.
4.	Епізодичне відвідування режимних моментів.
5.	Ознайомитись  з педагогічною документацією: - перспективними та календарними планами; - картотекою дидактичних ігор; - картотекою методичних розробок.
6.	Проведення бесід з дітьми, спостереження за діяльністю вихованців.
7.	Відвідування заходів, спрямованих на роботу з батьками
8.	Вивчення самоосвітньої діяльності педагогічних працівників, які атестуються
9.	Вивчення думки педагогічного колективу щодо діяльності педагогів, які атестуються
ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу
1.	Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками вивчення системи роботи педагогів, які атестуються	До 01 березня 2017 року	Члени атестаційної комісії
2.	Складання характеристик педагогів, які атестуються	До 01 березня 2017 року	Члени атестаційної комісії
3.	Оформлення атестаційних листків	До 01 квітня 2017 року	Члени атестаційної комісії

Обов'язки персоналу під час ранкового пийому в ДНЗ

            Дуже часто буває, що персонал групи (вихователь та помічник вихователя) не можуть чітко визначити хто  що має робити під час ранкового прийому. Звичайно, на вихователя покладається більше обов'язків: огляд дітей, бесіди з батьками тощо. Як бути помічнику? Відповідь на це питання у цьому дописі.
           Тон всього дня, як правило, задається вже з найперших його хвилин. Діти приходять в садок з самими різними настроями і з самими різними враженнями від подій. Приймайте все це до уваги, допоможіть дітям засвоїти і осмислити цей досвід, і тоді день для дитини складеться якнайкраще.
           Як запрограмувати успішний день для дитини, батьків, педагога.  Так, так, саме дитину ми ставимо першою у цьому переліку. Адже, якщо задався день у дитини, то і мама буде спокійно працювати на своїй роботі, і вихователь зможе наситити день найрізноманітнішими діяльностями.  Отож найпростіші поради для вас, колеги.

- вітайтеся з кожною дитиною особисто , дивлячись їй в очі  ;

- щодня розмовляйте з батьками особисто, звертаючись по імені/ імені по батькові.

- використовуйте тілесний контакт (якщо це прийнятно і природно для вас і дитини): обійміть дитину, , або потисніть руку, або погладьте по голівці. Тим самим ви даєте зрозуміти дошколярику, що його присутність помічена і важлива для вас.

- якщо раптом приходить відразу декілька дітей, будьте готові запропонувати одне з підготовлених вами заздалегіть занять. Постарайтеся, щоб всі запропоновані дітям забавки не тягли за собою великого безладу, і діти могли б швидко прибрати за собою.

- дайте дитині право вільного вибору із запропонованих вами ігор , іграшок, діяльностей.  Якщо  ви з самого ранку дасте дітям можливість зайнятися чимось до душі, то це врятує вас від багатьох поведінкових проблем протягом дня.

Обов’язки персоналу під час ранкового прийому

вихователь

Помічник вихователя

1.Готує групу до прийому дітей: провітрює, стежить за температурним режимом повітря, створює затишок у групі. 2.Створює теплу, дружню атмосферу для зустрічі з кожною дитиною. 3.Здійснює прийом дітей. 4.Проводить індивідуальні бесіди з батьками, короткі консультації. 5.Проводить індивідуальну роботу з дітьми:  - формує у дітей культуру поведінки, знайомить їх з правилами спілкування і формами ввічливого поводження;  - проводить роботу по закріпленню знань і умінь дітей, розвитку їх пізнавальних здібностей;  - регулює рухову активність дітей. 6.Організовує і керує ігровою, пізнавально-практичною та елементарною трудовою діяльністю дітей, регулює внутрішньо-колективні відносини. 7.Створює умови для самостійної ігрової та самостійної рухової діяльності дітей.

1.Здійснює вологе прибирання приміщення. 2.Підтримує теплу, дружню атмосферу в групі. 3.Допомогає вихователю здійснювати прийом дітей: спостерігає за дітьми,  які граються в групі, спілкується з ними. 4. Здійснює гігієнічний догляд за дітьми. 5.Под керівництвом вихователя регулює рухову активність дітей. 7. Під керівництвом вихователя (в міру необхідності) керує ігровою і елементарною трудовою діяльністю дітей, регулює внутрішньо-колективні відносини.

Цікаві ігри з піском під час літніх канікул

       Всі діти люблять бавитись з піском, а особливо влітку в пісочниці або на пляжі. Пісок - це дивовижний, багатий своїми можливостями матеріал, податливий і здатний приймати будь-які форми. Сухий або вологий - він володіє різними властивостями, і пізнаючи їх, дитина відкриває для себе нові горизонти розвитку. Наприклад, сухий пісок діти люблять пересипати з ємності в ємність, або на землю, спостерігаючи за цим нехитрим, але цікавим процесом. З вологого піску - можна робити пасочки, будувати цілі замки, мости і міста – заселяючи їх невеликими фігурками. Всі ми в дитинстві любили додавати в сухий пісок воду і робити « тісто» чи «кашу-малашу» , а , може,   матеріал для грандіозного будівництва в пісочниці.

         З піском найкраще гратися, використовуючи іграшки для піску - пісочний набори: формочки, відерця, лопатки, грабельки, іграшкові вантажівки для його перевезення. Сучасні іграшки для піску - пісочні млини. В них зверху засипається сухий пісок, і, падаючи вниз - обертає іграшкові лопаті.

Пропонуємо цікаві ігри з піском у пісочниці:

Пісочні малюнки

Запропонуйте дитині малювати на піску кумедні фігурки (квіточки, тваринки, чоловічки тощо). Спочатку розрівняйте пісок долонею. Намалюйте фігурку самі, потім візьміть пальчик дитини і запропонуйте намалювати так само. Можна і використовувати паличку.  За допомогою пісочних малюнків можна закріпити  геометричні фігури, лічбу предметів.

Спочатку дорослий, граючи з дітьми на свіжому повітрі, може малювати на піску паличкою контур предмета, а дитина буде викладати по ньому зображення. Потім малюк сам почне вигадувати сюжети для своїх картин.

         На піску можна створювати зображення методом друкування (вдавлювання). Щоб видавлювати на піску контурні або об'ємні зображення, потрібно спочатку за допомогою лопатки, дощечки або долонь розрівняти вологий пісок, підготувавши таким способом гладку поверхню. А далі, злегка втискаючи в пісок формочки, а потім обережно знімаючи їх, друкувати на ньому різні зображення. Можна використовувати звичайні формочки для піску, бажано різного розміру і форми: круглі, квадратні, овальні, у вигляді зірочок, листочків, інших предметів і тварин. Комбінуючи відбитки різної форми і величини, ви зможете складати з них візерунок і навіть картину.

Пісочні хованки

        Візьміть невеликі іграшки з якими можна гратися у піску та сховайте в їх так, щоб дитина не бачила. Запропонуйте їй знайти ці іграшки. Для початку можна просто знайти всі іграшки в піску. А потім можна руками віднайти фігурку та на дотик відгадати її.

Просіювання, пересипання

         Зверніть увагу дитини на те, що пісок може бути сухим і вологим. Сухий пісок розсипається - з нього не можна нічого побудувати, але зате його можна просівати через сито. Змішайте з піском у ємності дрібні предмети (каштани, камінці, іграшкові фігурки для піску). Використовуйте сито та ємність для дрібних предметів, які відділили від піску. Покажіть дитині, як сухим піском можна виміряти обсяг різних форм і навіть пляшечок з вузькою шийкою, насипаючи туди пісок через лійку. Покажіть, як через вузьке горлечко пляшки пісок висипається назад довше, ніж через широке. Розкажіть дитині, що на цьому принципі засновані пісочний годинник. У давні часи, коли ще не було інших годин, саме пісочний допомагали людям відміряти час.

Пасочки

         Цікаві ігри можна запропонувати дітям з вологим піском. Для цього вологий пісок іграшковою лопаткою накладають в відерце або формочку і утрамбовують його зворотною стороною лопатки. Потім переверніть  формочку, притримуючи пісок долонею, перемістіть  на рівну поверхню, постукайте лопаткою  по її дну і обережно зніміть формочку. "Пасочка" готова. Прикрашати свої пасочки з піску дитина може за допомогою камінчиків, жолудів, насіння, черепашок, шишок, травинок або інших природних матеріалів.

         Можна запропонувати дитині "спекти" багато пиріжків різного розміру і форми, а потім порахувати їх. Організуйте в пісочниці гру в «Пекарню»/ «Хлібний магазин». Виконуючи замовлення покупців, продавець буде продавати половинки і навіть четвертинки хліба. Таким чином, дитина познайомиться в грі з новими для нього математичними поняттями.

         Іншим разом візьміть з собою на прогулянку набір іграшкового посуду, з якої малюк зможе пограти в «Кафе». Маленький кухар готуватиме обіди з трьох страв для своїх ляльок. Тут пісок виступатиме вже не тільки в ролі борошна і тіста, але і в якості крупи, солі і цукру. Для приготування перших і других страв кухареві знадобиться вода, а трава, квіти і листя стануть в нагоді для салатів.

         За допомогою піску можна приготувати безліч страв для святкової гостини під час гри «Сім’я».  Завдання дорослого в цій грі полягає в тому, щоб підказати дитині тему (сюжет) для нової гри «День народження», «Вечеря в сім’ї»  тощо.

Будуємо замки з піску

         Як побудувати замок з піску ?! Побудувати палац і навіть замок з піску з високими вежами і шпилями можна і дуже незвичайним способом. Для цього треба набрати половину відерця піску, а потім налити туди ж воду, довівши «будівельну суміш» до консистенції манної каші. Капаючи великими краплями мокрий пісок на свою споруду, можна нарощувати її вгору в формі вежі.

         Будівельну суміш з піску з водою можна помістити в поліетиленовий мішок, у якого відрізаний куточок, і видавлювати її через отвір. Останній спосіб нагадує прикрасу торта кремом за допомогою кулінарного шприца. Існує і ще один незвичайний спосіб ліплення з мокрого піску. Його можна порівняти з роботою скульптора.

Дослідники

       Старшим дітям для дослідження піску можна дати лупу. Насипавши трохи піску на білий аркуш паперу, разом з дитиною уважно розгляньте піщинки під лупою. Зверніть увагу дитини на те, що вони різної форми і розміру. Розкажіть дитині, як утворюється пісок. Піщинки - це крихітні камінчики, які виходять від тертя і ударів один об одного великого каміння.

         Також зверніть увагу дитини на те, що властивості у вологого піску зовсім інші, ніж у сухого: вологий пісок - іншого кольору (він темніший); вологий  пісок важкий. Зробіть терези з палички та шнурочка, насипте у однакові ємності сухий та вологий пісок, зважте. Цікавих вам відкриттів!

Здоровий випускник дитсадка– успішний школярик

  Охорона і зміцнення здоров'я малят - один з найважливіших аспектів забезпечення сприятливої екології дитинства, яка дає змогу реалізувати всі інші завдання дошкільної освіти, зокрема підготовку до школи.

     На жаль, чим старші діти, тим менше дорослі дбають про їхнє здоров'я і тим більше переймаються їхньою розумовою підготовкою. Вони забувають, що успішність майбутнього навчання залежить, насамперед, від фізичної загартованості, витривалості і працездатності малого школяра, його спроможності подолати стрес, а також від його загальної життєрадісності й інтересу до пізнання. Будь-які порушення фізичних чи психічних функцій дитини стоять на заваді підвищенню вимог до неї, зміні її життя, опануванню нових знань і навичок. Дитині важко зосереджуватися, довільні процеси в неї розвиваються повільно, і вимоги вчителя виявляються непосильними. Це призводить до нових стресів і погіршення здоров'я.

     На жаль, сьогодні лише 2-5% випускників дошкільних закладів можуть бути визнані здоровими, 53-68% - мають різні функціональні відхилення, 30-42% - хронічні захворювання. Прояви соціально-психологічної дезадаптації спостерігаються у 54% вихованців міських та 72% - сільських дитсадків. Помічено, що важче адаптуються хлопчики. Також виявлено досить багато малюків з високим рівнем тривожності, особливо серед хлопчиків (23%). Швидкий темп життя, напруженість у суспільстві, недостатність уваги батьків призводять до поступового погіршення цих показників.

    Встановлено, що збереження необхідного для шкільного навчання високого рівня розумової працездатності та віддалення розвитку стомлюваності  у дітей 5-6 років пов'язане з належним функціонуванням кардіореспіраторної та вегетативної нервової системи, станом опорно-рухового апарату та розвитком дрібної моторики, що й визначає основні завдання фізичної підготовки дітей до школи.

Причини порушень здоров'я

- низький рівень рухової активності дітей;

- діти вкладаються спати пізно;

- діти не хочуть займатися фізкультурою;

- мають порушення постави.

    Висновок однозначний: слід активно залучати дітей до фізичної діяльності, спортивних ігор і вправ й не нехтувати вправами на розвиток дрібної моторики, оскільки першим показником готовності дітей до школи є рівень їхнього фізичного здоров'я; другим - розумова працездатність.

    Батькам, які прагнуть якомога раніше віддати малюка до школи, треба знати, що показник розумової працездатності й перемикання уваги у шестирічних  випускників значно нижчий, ніж у семирічних. Отже, робота дорослих має бути націлена на підтримання в дитини бадьорого, життєрадісного настрою, профілактику проявів негативних емоцій і нервових зривів, удосконалення всіх функцій організму, гармонійний фізичний розвиток, на стимулювання інтересу до рухової діяльності, формування фізичної культури, потреби у здоровому способі життя, позитивних морально-вольових якостей. Тільки за таких умов освітній процес буде сприятливий для фізичного і психічного здоров'я дітей і вони швидше адаптуються до навчання в школі.       

ДОСТАТНЯ РУХОВА АКТИВНІСТЬ — ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Загальновідомо, що фізичний розвиток пріоритетний у дошкільному дитинстві, оскільки є підґрунтям для інших напрямів розвитку.

         В основі потужного впливу рухової активності на розвиток дитини лежать глибинні фізіологічні закони.  У людини існує вроджена потреба у руховій активності, відчутті радості від руху.

       

  Вчені дійшли висновку, що м'язова і особливо нервова система є біологічними акумуляторами енергії. Резервні сили організму мобілізуються нервовою системою у небезпечну мить.  Під час високої рухової активності нівелюється або послаблюється дія екстремальних подразників і патологічних чинників. Охоронне збудження викликає такий  ефект, який підвищує опірність організму до шкідливих впливів будь-якого походження — від нервових потрясінь до імунно-біологічних реакцій і стресів різного походження.

         Таким чином, рухова діяльність дітей дає вагомий загальнооздоровчий ефект, що й визначає необхідність активізації їхнього  рухового режиму.

         Загальний руховий режим ми розуміємо як сукупність педагогічно організованої та самостійної рухової діяльності дітей протягом дня (вдома і в дитячому садку), що складається з основних рухів. Зрозуміло: що більше і різноманітніше дитина буде рухатися в приміщенні й надворі, то здоровішою вона буде. Рухову активність дітей слід рівномірно розподіляти протягом дня, що забезпечить постійне підвищення охоронного збудження в корі головного мозку і не дасть можливості негативним чинникам порушити процеси життєдіяльності організму дитини.

         Вченими доведено, що у ранньому та дошкільному дитинстві повноцінно формуються нейронні структури головного мозку. А для цього  малюк повинен  багато і різноманітно рухатися, поступово удосконалюючи рухи до більш складних у координаційному плані. Саме рухи є основним стимулятором дозрівання черепно-мозкових структур і формування необхідних для повноцінного розвитку дитини нейронних взаємозв’язків. Повноцінна рухова активність дитини стимулює її мовленнєвий розвиток, що веде до розгортання пізнавальних процесів, розкриття вищих психічних функцій, центри реалізації яких зосереджені в лівій лобовій частині кори головного мозку. Таким чином, фізичний розвиток дошкільнят безпосередньо стимулює їхній психічний , мовленнєвий та розумовий розвиток.

Проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми вдома

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома користуйтеся низкою наданих порад.

•        Привчайте дитину до дотриманим вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

•        Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.

•        Облаштуйте в квартирі спортивний куточок

•        Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів — вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.

•        Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

•        Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

•        Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах. грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.

•        Плавайте та грайте разам на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ — це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нервової системи.

•        Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.

• Беріть участь разом з дитиною у святах, розвагах, Днях здоров'я, які проводять у дитячому садку.

•        Відвідуйте батьківські збори, конференції, лекції з питань фізичного виховання дітей, організовані педагогами дошкільного навчального закладу. Дотримуйтеся наданих під час цих заходів рекомендацій.