Як СПОНУКАТИ ДІТЕЙ ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЇ ДУМКИ пам’ятка для вихователя

   Полілог — це зіставлення різних поглядів щодо однієї проблеми. Тому важливо реалізувати принцип багатоваріантності, який дає змогу дітям звикнутися з думкою, що можуть існувати різні погляди на те саме запитання, не замикатися в межах одного підходу, орієнтуйте дітей на пошук усіх можливих способів розв’язання поставленого завдання. Запитання до дітей мають орієнтувати на існування декількох можливих варіантів: «Назвіть хоча б три способи, як швидко зробити светр важким». «Запропонуйте чотири способи попросити вибачення в людини, яка не розуміє вашої мови».

Ось декілька порад:

1. Під час бесіди (полілогу) спілкуйтеся з дітьми «очі в очі». Для цього розмістіть дітей по колу або в інший спосіб так, щоб усі добре бачили одне одного.

2. Самі займіть позицію «поряд», а не «над» дітьми тобто розташуйтеся на одному рівні з дітьми.

3. Доцільно домовитися про спільний для всіх спосіб показа­ти своє бажання висловитися, поділитися думкою, а також сформулюва­ти спільні для всіх правила, яких треба дотримуватися: не перебивати одне одного, почекати, коли дадуть можливість висловитись, бути уважним, поважати чужу думку, навіть і відмінну від твоєї.

4. Щоб у бесіді взяли участь якомога більше дітей, на початку вирівняйте «стартові позиції», тобто з'ясуйте, чи розуміють діти суть проблемного запитання і як вони його розуміють. А саме, спонукайте дітей пояснити значення ключового поняття теми, яку будете обговорювати.  Наприклад: «Що значить чинити по-справедливості? Як ви розумієте це слово?», або  «Як ви розумієте слово «винахідливий?» , чи «Як ви гадаєте, винахідливою може бути лише людина чи й тварина також?» .

5. Дотримуйтеся під час організації бесіди найважливішого принципу — діалогічності суть якого можна сформулювати у правилі для вихователя: «Нічого не розповідай  сам, став мудрі запитання дітям».

6. Дайте можливість дітям подумати, не поспішайте «заповнити паузи», і водночас навчіться відчувати продуктивність цих пауз: відчувайте, чи діти просто сидять і чекають, що буде далі, чи вони розмірковують. «Порожні» паузи небезпечні тим, що втрачається ритмічність розмови а відповідно — інтерес дітей до неї. Продуктивні паузи важливі.

7. Чітко продумуйте «мудрі» запитання до дітей. Якщо запитання складне для дітей, то вони сигналізують про це зайвими рухами, відведенням погляду.

8. Щоб діти виявляли активність та були ініціативними, уникайте під час спілкування з ними директивного тону.

9. Обов’язково самі щиро виявляйте зацікавленість до питання, яке пропонуєте для обговорення. Адже відвертість і відкритість дітей необхідно заслужити. Ключем до цього буде повага до особистості дитини, до її відповідей.

10.  Під час вислуховування відповіді  від конкретної дитини, не відволікайтеся на зауваження, репліки іншим дітям або дорослим.

 ПРИЄМНИХ ВАМ СПІВРОЗМОВНИКІВ!

За матеріалами журналу "Вихователь-методист дошкільного закладу"

Як сформулювати методичну тему

На початку навчального року кожен педагог: обирає собі методичну тему, над якою працюватиме протягом року (чи й більше), і визначає напрям та зміст своєї роботи узгоджує свою тему з методичною темою, над якою працює освітній заклад

Під час розроблення індивідуального плану професійного розвитку вихователі та інші педагоги дошкільного закладу часто стикаються з різноманітними труднощами, які виникають вже на етапі формулювання теми.

Утім цей крок — один з найважливіших, адже тема визначає напрям методичної роботи надалі. Аби уникнути помилок потрібно врахувати деякі рекомендації, які допоможуть правильно сформулювати методичну тему.

 Методична тема має бути актуальною. Не розглядайте її винятково з погляду відповідності теми чинним нормативно­-правовим актам.

Насамперед вона має бути обумовлена освітніми потребами конкретної групи дітей. Проаналізуйте результати діагностики рівня розвитку дитини, яку проводять для індивідуалізації освіти й оптимізації роботи з групою дошкільників. І лише після цього визначайте проблеми й завдання, формулюйте цільову частину методичної теми.

У методичній темі відобразіть мету педагогічної діяльності (М) та засоби (З), за допомогою яких вона буде досягнута. Сформулювати методичну тему можна за однією з формул: М + З або З + М (мета + засоби \ засоби + мета). Теми поєднують за допомогою зв’язок «через», «на основі», «у процесі» (наприклад, «Розвиток дитячої уяви у процесі образотворчої діяльності») , а також теми поєднуються за допомогою зв’язок «як засіб», «як інструмент» (наприклад, «Сюжетно-­рольова гра як засіб соціалізації дитини»).

Мету педагогічної діяльності, яку відображає методична тема, формулюйте на основі цільових орієнтирів Базового компонента дошкільної освіти (БКДО) та цілей програми розвитку дошкільного закладу. З огляду на те що цільові орієнтири БКДО сформульовані здебільшого загально, конкретизуйте їх (наприклад: «Розвиток мовлення дошкільників засобами дидактичної гри»). Засобами досягнення мети педагогічної діяльності обирайте різні види дитячої діяльності, педагогічні технології, методи та прийоми. Тоді методична тему звучатиме, наприклад, так: «Проектна діяльність як засіб формування і розвитку в дошкільників навичок взаємодії з дітьми та дорослими».

Технологія роботи над методичною темою така:

* ознайомлення з теоретичним матеріалом;

*формування практичної частини роботи, зокрема: – складання конспектів занять та інших режимних моментів;

*участь у таких заходах, як: засідання педагогічної ради та методичних об'єднань (семінари , семінари-практикуми, конференції

* обговорення з колегами результатів, отриманих під час роботи над методичною темою.

Робота над методичною темою — це довготривалий процес, під час якого педагог: опрацьовує значну кількість методичної літератури ознайомлюється з практичним досвідом щодо питання, яке є об’єктом дослідження набуває нових знань опановує новинки педагогічної науки.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1567-yak-sformulyuvati-metodichnu-temu-shpargalka-dlya-vihovatelyametodista

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/question/320-yak-uchitel-pratsyu-nad-metodichnoyu-temoyu