Які заняття бувають у дитячому садку

 За  підручником Т. ПОНІМАНСЬКОЇ "Дошкільна педагогіка"

Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослим і однолітками.

Заняття можуть бкути організовані  за вибором дітей (вони самі обирають вид діяльності, матеріал, з яким працюватимуть, способи роботи з ним під керівництвом педагога) - самостійна діяльність   та  обов´язкові заняття за планом педагога, який визначає їх мету, зміст, структуру та ін.

Вирізняють різні види занять.

За змістом навчання розрізняють заняття:

— з ознайомлення з навколишнім середовищем;

— з розвитку мовленнєвого спілкування;

— з формування елементарних математичних уявлень;

— з образотворчої діяльності;

— з фізичної культури;

— музичні.

За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:

— заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу. Ними можуть бути спостереження за новим об´єктом, читання художніх творів, розповіді вихователя та ін.;

— заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей. Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об´єктів, бесіди, дидактичні ігри);

+— контрольні заняття. Покликані з´ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи;

— комплексні заняття. Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.

За організацією дітей заняття поділяють на:

— фронтальні (з усіма дітьми групи);

— групові (10—12 дошкільнят);

— індивідуально-групові (4—6 дошкільнят);

— індивідуальні (1—4 дошкільнят).

Зміст занять визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає освітні, розвивальні та виховні завдання. Обсяг навчального змісту залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку і працездатності.

Інтеграція суспільного та родинного виховання

Під суспільним (соціальним) вихованням розуміють виховання, яке спрямоване на забезпечення гармонії суспільних і особистих інтересів, балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості перед суспільством шляхом безпосередніх людських відносин, а також за допомогою спеціально створених для цієї мети суспільних інститутів (благодійних фондів, дитячих садків, шкіл, товариств, асоціацій тощо).

         Нагальною наразі є проблема педагогічної взаємодії та навчального закладу, який відвідує дитина. Участь батьків у педагогічному процесі допомагає вирішити одразу кілька важливих завдань: розширюється коло партнерів та однодумців щодо виховання , діти побачать своїх маму і тата  серед своїх друзів і зможуть ще раз з гордістю сказати: « Мій тато – найкращий».

          Важливо, щоб батьки були зацікавлені в такій співдружності й розглядали дошкільний заклад не як « камеру схову для дітей», а як соціокультурну установу, у якій розвиваються, навчаються,  виховуються діти …і дорослі.

         «Сім'я - перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань».

В. О. Сухомлинський

         Часто, народжуючи дитину, батьки покладають на неїособливі надії і намагаються так «зрежисеревати» життя дитини, що вона стає заручником амбіцій дорослих.  така дитина має відповідати найвищим стандартам: читати з 1,5 року, вільно говорити англійською з 2 років , крутити фуете у 3 роки, бути скрізь і всюди першою. Деколи батьки страждають від невиправданих очікувань, а дитина перетворюється на невротика із заниженою самооцінкою. 

          Ось ще одна риса, притаманна сучасним батькам: деколи динина використовується, як «реклама» сімейного достатку – найдорожчі речі, іграшки , гаджети. А сама дитина залишається самотньою. Така модель формує у дитини почуття покинутості.

          Деколи батькам бракує часу на власну дитину: вони постійно зайняті роботою, кар’єрою, громадськими справами, питаннями світового масштабу. А для дитини, яку, власне, самі запросили у цей світ знаходяться замінники: комп’ютерні ігри, аудіо казки, не заперечуючи при цьому своєї любові і турботи про дитину.

БАТЬКИ, дозвольте прожити дитині своє дитинство сповна.

         Завдання родини – зростити дитину щасливою родиною. Завдання дитячого садка , як суспільного інституту, –  толерантно підказати батькам як зробити це цікаво, багатогранно, гідно.  Цілеспрямовано не вказуємо на правильність виховання. «Правильне виховання» у кожного своє. У кожної родини своя правда, свої традиції, своя самобутність.

         Завдання дитячого садка – не перетворити батьків на вимогливих учителів, які мають удома продовжувати навчальний процес, а зробити домівку місцем затишку, творчості, радості, відчуття комфорту й захищеності.  Ми прагнемо підказати родині як цікаво та спільно провести час із своєю дитиною. Для цього організовуємо спільні виставки дітей та батьків з  малюнками чи  виробами .  

          Особливо цінними для нас є участь батьків у навчально-виховному процесі – допомога в організації дозвілля,   виступ на святковому ранку, проведення майстер-класу, участь у спортивних змаганнях…  Різних форм існує безліч, потрібне лише ваше бажання, розуміння, активність.

         Оточення дитини щасливою родиною та  суспільним інститутом – дитячим садком сприяють формуванню соціального, фізичного й морального здоров’я дітей. 

Як підготувати себе та дитину до свята: 7 порад для батьків

·         Поміркуйте: чому для вас так важливо, аби дитина виступила? Ви прагнете, щоб вона отримала задоволення від участі у святковому заході, чи вами керує батьківське самолюбство?

·         Замисліться: чи зобов’язана ваша дитина вчити вірші, зображати метелика або танцювати навколо ялинки? Змушуючи дитину робити те, що їй не до вподоби, ви навряд чи допоможете їй стати більш упевненою в собі.

·         Не залякуйте дитину, намагаючись змусити її вивчити напам’ять вірш чи пісеньку. Свято не має перетворюватися на засіб маніпуляції, а подарунок — на засіб педагогічного впливу.

·         Сприймайте підготовку до свята простіше. Не загострюйте ситуацію, не набридайте дитині повчаннями та домашніми репетиціями. Натомість спробуйте перетворити нудне заучування на захопливу гру.

·         Пам’ятайте: не всі діти створені для сцени. Дитину слід вчити виступати, але зробити це за кілька днів до свята — неможливо.

·         Намагайтеся знайти час, аби відвідати святковий ранок. Адже маленькі діти виступають не перед аудиторією, а насамперед перед своїми батьками.

·         Дозвольте дитині бути самою собою. Інколи для дитини найліпшим святом буде можливість тихенько відсидітися на стільці до кінця святкування. Тож не варто примушувати її веселитися разом з усіма.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/236-qqq-16-m10-27-10-2016-abi-svyato-v-ditsadku-bulo-svyatom-yak-uberegti-ditinu-vd-rozcharuvan

Аби свято в дитсадку було святом: як уберегти дитину від розчарувань (поради батькам)

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/236-qqq-16-m10-27-10-2016-abi-svyato-v-ditsadku-bulo-svyatom-yak-uberegti-ditinu-vd-rozcharuvan


І педагоги дошкільного закладу, і батьки мають докласти всіх зусиль, аби очікуване свято було справді радісною подією для дитини. З’ясуймо, як дорослі можуть допомогти дитині впоратися зі страхами та іншими негативними емоціями перед виступом Піднесений настрій, позитивні емоції — на жаль, не єдині супутники підготовки та проведення святкового заходу в дитсадку. Як напередодні, так і під час свята діти бувають напруженими, розгубленими, надто збудженими, а то й добряче наляканими. Уберегти дитину від стресових переживань, правильно налаштувати її на майбутній виступ, вселити віру у власні сили — посильне завдання для дорослих. Педагоги й батьки мають подбати, щоби свято в дитсадку було справді дитячим. І ось як...

Як можуть допомогти батьки 
Дитина завжди потребує підтримки батьків. А напередодні виступу — тим більше. Тож прагнучи допомогти, насамперед варто створити позитивний образ майбутнього виступу.

Авансування 

Звертаючись до прийому авансування, моделюйте, вербалізуючи, образ вдалого виступу дитини на святі. «Я впевнена, що коли Марина Петрівна запросить Ведмедика на сцену, ти підведешся і з високо піднятою головою вийдеш на середину зали». 

У такий спосіб дорослий не повчає «як треба», не наголошує «як не треба», а передбачає «як буде», підкреслює свою впевненість в успіхові дитини. Упевненість дитини — це «я це знаю». 

Хлопчик, який гратиме роль Ведмедика, уже знає: 

КОЛИ — коли Марина Петрівна запросить 

ЩО — підведеться і вийде 

ЯК — і з високо піднятою головою 

КУДИ — на середину зали. 

Найліпше ці репліки промовляти мимохідь, немов між іншим, коли дитина зайнята чимось своїм. «Уявляю, як ти гарчатимеш, показуючи Ведмедика. Усі одразу збагнуть, що його варто остерігатися. А тоді ти голосно прочитаєш вірш. А про те, що після цього треба вклонитися, ти вже знаєш. Насамкінець повільно повернешся до свого місця і сядеш на стільчик». 

Так дорослий вербалізує процес виступу, створюючи його образ, розкладаючи на частини. 

Cпершу

 ЩО — продемонструвати, як гарчить ведмедик 

ЯК — так, аби всі зрозуміли, що його варто остерігатися. 

Далі 

ЩО — прочитати вірш 

ЯК — голосно. 

Опісля 

ЩО — вклонитися. 

Відтак дорослий зміщує акцент із проблемного для дитини етапу — поклону після виступу. Для цього нівелює його звичне значення — акцент, що може затьмарити весь виступ. Відповідно, дорослий виражає впевненість, що буде так, як треба. 

Абсолютну впевненість! 

Насамкінець 

ЩО — підійти 

КУДИ — до свого місця 

ЯК — повільно

 ЩО — сісти на стільчик. 

Зауважте! 

Налаштовуючи дітей на успішний виступ, у жодному разі не слід згадувати про особистий негативний досвід участі у святковому заході, бодай жартома. Це може звести нанівець усі докладені раніше зусилля, спричинити виникнення в дітей тривожності та почуття страху. Зміщення акцентів Ефективним психологічним прийомом, що дає змогу відволікти та розслабити дитину напередодні виступу, є також бесіда. Її доцільно присвятити тому, що відбудеться після знакової події. Приміром, обговоріть із дитиною, як після свята ви прогуляєтеся разом у парку, покатаєтеся на атракціонах, запустите повітряного змія, пограєтеся в сніжки — про будь-що, чого дитина нетерпляче очікуватиме. Приємна розмова дасть змогу змістити акценти, переключити увагу дитини з тривожних моментів (страх перед виступом) на радісні. Завдяки цьому вона починає концентруватися не на тому, чого найбільше боїться, а на очікуванні приємного.

За матеріалами 

Інни ЛИТВИН, практичного психолога дошкільного навчального закладу № 613, Київ, Катерини НІКУЛЯК, психолога-консультанта, Київ