Поради батькам про безпеку ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Головним учителем безпечної поведінки дітей на проїжджій частині є не дитячий садок,  а саме батьки. Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом. Використовуйте будь-який момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху. Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до садка і додому зверніть увагу дитини на те, як багато автомобілів, автобусів їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху. Розкажіть про те, що автомобілі йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

Переходячи з дитиною вулицю, покажіть їй, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс. Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Тому особистим прикладом показуйте своїй дитині, як потрібно поводитися на вулиці. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

Готуючись перейти дорогу

·  Зупиніться, огляньте проїжджу частину.

·  Розвивайте в дитини спостережливість за дорогою.

·  Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду дороги. Зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів.

·  Вчіть дитину вдивлятися удалину, розрізняти автомобілі, що  наближаються.

·  Не стійте з дитиною на краю тротуару.

·  Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у машин.

·  Покажіть, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією.

Очікування транспорту

·  Стійте тільки на посадкових майданчиках, на тротуарі чи узбіччі.

·  Виходьте першими з громадського транспорту попереду дитини, інакше дитина може впасти або вибігти на проїжджу частину.

·  Підходьте для посадки до дверей тільки після повної зупинки.

·  Не сідайте в транспорт в останній момент (може прищемити дверима).

·  Привчіть дитину бути уважним у зоні зупинки — це небезпечне місце (поганий огляд дороги, пасажири можуть виштовхнути дитину на дорогу).

Рух по тротуару

·  Дотримуйтеся правого боку.

·  Дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.

·  Якщо тротуар знаходиться поруч з дорогою, батьки повинні тримати дитину за руку.

·  Привчіть дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом машин з двору.

·  Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки везіть тільки по тротуару.

 Будьте завжди прикладом для своїх дітей у дотриманні правил дорожнього руху!

Бережіть себе і своїх близьких!

6 правил безпечної прогулянки, що має виконати вихователь

НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШІ ПРЕДМЕТИ ВДОМА

Список найнебезпечніших для дитини предметів та приміщень в будинку

1. Розетки!

2. Батареї, особливо в опалювальний сезон (дитина може просто засунути туди руку або ногу!)

3. Розкидані  по кімнаті електричні шнури.

4. Двері (діти дуже люблять відчиняти та  зачиняти їх)

5. Будь-яка техніка в будинку

6. Кухня - найнебезпечніша частина в будинку (небезпеки ховаються в електричному чайнику, в  плиті, скляному посуді, в відрі для відходів…)

7. У кожній кімнаті є вікно, в яке хочеться зазирнути, навіть якщо для цього потрібно піднятися  на підвіконня ...

8. Скатертина на столі (дитина легко може потягнути за скатертину, і тоді все, що стоїть на столі, яким би важким воно не було, обов'язково впаде)

9. Дрібні предмети (вони здаються дитині дуже привабливими, їх хочеться взяти в руку, розглянути, і, навіть, спробувати на смак! Куди ще може їх покласти дитина, нікому не відомо ...)

10. Ванна кімната (скільки там красивих та кольорових пляшечок з побутовою хімією, але які ж вони небезпечні !)

Пропонуємо вам продовжити список самим, виходячи з особливостей вашого будинку, і негайно використайте всі необхідні попереджувальні  заходи для безпеки дітей.

БЕЗПЕКА НАШИХ ДІТЕЙ

Безпека дошкільника багато в чому залежить від того, які знання йому посіють батьки в ранньому дитинстві. Діти у віці до п'яти років не усвідомлюють всю небезпеку в навколишньому, не можуть передбачати, живуть тільки сьогоденням, не замислюючись про наслідки, до яких можуть привести ті чи інші їх дії. У цьому віці дуже важливо створити  безпечні умови для дитини, донести до свідомості  знання про те, що дуже важливо аналізувати свої дії і думати про наслідки.

Безпека дошкільника багато в чому залежить від загальноприйнятих правил, але діти не розуміють цих «дорослих» правил. Малюки не можуть самостійно аналізувати навколишній світ і користуватися різними заборонами в залежності від ситуації. Батьки пояснюють своїй дитині, що з дорослими треба розмовляти ввічливо. У той же час, оберігаючи дитину, батьки забороняють розмовляти з незнайомими дорослими. Ось в цей момент у маленької дитини в голові і виникає конфлікт, дитина не може зрозуміти і правильно застосовувати ці два суперечливих правила. З одного боку з дорослими розмовляти ввічливо, а з іншого боку не говорити з дорослими.

Також діти постійно спостерігають за дорослими, переймаючи їх звички. Таким чином, в голові дошкільника складається ще одне протиріччя в той момент, коли він бачить, як батьки абсолютно спокійно говорять на вулиці з незнайомцями.

Безпека дошкільника піддається загрозі ще й тому, що діти дуже довірливі, і їх легко обдурити. В цьому випадку необхідно встановити правило, згідно з яким дитина повинна бути завжди в полі зору у батьків. Необхідно пояснити дитині, щоб вона на вулиці не загубила з виду батьків, а вони в свою чергу також завжди бачили свою дитину. Це правило на перший погляд досить складно виконувати для безпеки дошкільника, але це тільки на перший погляд. Пригадайте, чи діти цікавляться, куди пішли їхні батьки, чи бояться вони відійти від батьків далеко,  аби не втратити з поля зору. Необхідно вимагати від дитини, щоб вона повідомляла про свої дії не тільки на вулиці, але і вдома. Для прикладу і швидшого виконання цього правила можна на своєму досвіді показати, що все досить просто. Кожного разу, виходячи з будинку, повідомляйте дитині, куди Ви йдете, і вона буде робити так само.

Ще однією особливістю безпеки дошкільника служить підвищена довірливість дітей. Вони не розуміють, що такого поганого може їм зробити доросла людина, нехай навіть не знайома. Дитина не розуміє, чому не можна йти куди-небудь з незнайомцем, а заборони батьків часто не дають бажаного результату. Ось тут можна повернутися до наведеного вище прикладу і просити дитину повідомляти батькам про всі свої дії. Також важливо для безпеки дошкільника навчити його говорити незнайомцям слово "Ні!". У комплексі два цих правила можуть стати могутньою зброєю проти навколишнього світу.

Якщо навчити дитину цим двом простим правилам, то можна уникнути багатьох неприємних моментів. Якщо Вашу дитину будуть кликати куди-небудь, вона відповість: «Добре, АЛЕ я спочатку скажу мамі (татові)». Якщо її будуть умовляти не розповідати, то тут дитина буде використовувати друге правило і скаже: «НІ! Я повинен спочатку сказати батькам!»

Безпека дошкільника значно підвищиться від вступу в силу цих двох простих правил. По своїй суті діти схильні наслідувати і дотримуватися різних правил. Правил дітей вчать різні ігри, які займають більшу частину життя дитини. Під час ігор, діти дотримуються певних правил і обговорюють їх перед початком. Часто діти нагадують дорослим про правила і необхідність їх дотримуватися. Ми ж часто порушуємо різні правила в процесі життя, в тій чи іншій ситуації .

Безпека дітей - це наша турбота. Головне не забувати про це і прагнути вберегти свою дитину від негативних життєвих ситуацій.

Здоровий випускник дитсадка– успішний школярик

  Охорона і зміцнення здоров'я малят - один з найважливіших аспектів забезпечення сприятливої екології дитинства, яка дає змогу реалізувати всі інші завдання дошкільної освіти, зокрема підготовку до школи.

     На жаль, чим старші діти, тим менше дорослі дбають про їхнє здоров'я і тим більше переймаються їхньою розумовою підготовкою. Вони забувають, що успішність майбутнього навчання залежить, насамперед, від фізичної загартованості, витривалості і працездатності малого школяра, його спроможності подолати стрес, а також від його загальної життєрадісності й інтересу до пізнання. Будь-які порушення фізичних чи психічних функцій дитини стоять на заваді підвищенню вимог до неї, зміні її життя, опануванню нових знань і навичок. Дитині важко зосереджуватися, довільні процеси в неї розвиваються повільно, і вимоги вчителя виявляються непосильними. Це призводить до нових стресів і погіршення здоров'я.

     На жаль, сьогодні лише 2-5% випускників дошкільних закладів можуть бути визнані здоровими, 53-68% - мають різні функціональні відхилення, 30-42% - хронічні захворювання. Прояви соціально-психологічної дезадаптації спостерігаються у 54% вихованців міських та 72% - сільських дитсадків. Помічено, що важче адаптуються хлопчики. Також виявлено досить багато малюків з високим рівнем тривожності, особливо серед хлопчиків (23%). Швидкий темп життя, напруженість у суспільстві, недостатність уваги батьків призводять до поступового погіршення цих показників.

    Встановлено, що збереження необхідного для шкільного навчання високого рівня розумової працездатності та віддалення розвитку стомлюваності  у дітей 5-6 років пов'язане з належним функціонуванням кардіореспіраторної та вегетативної нервової системи, станом опорно-рухового апарату та розвитком дрібної моторики, що й визначає основні завдання фізичної підготовки дітей до школи.

Причини порушень здоров'я

- низький рівень рухової активності дітей;

- діти вкладаються спати пізно;

- діти не хочуть займатися фізкультурою;

- мають порушення постави.

    Висновок однозначний: слід активно залучати дітей до фізичної діяльності, спортивних ігор і вправ й не нехтувати вправами на розвиток дрібної моторики, оскільки першим показником готовності дітей до школи є рівень їхнього фізичного здоров'я; другим - розумова працездатність.

    Батькам, які прагнуть якомога раніше віддати малюка до школи, треба знати, що показник розумової працездатності й перемикання уваги у шестирічних  випускників значно нижчий, ніж у семирічних. Отже, робота дорослих має бути націлена на підтримання в дитини бадьорого, життєрадісного настрою, профілактику проявів негативних емоцій і нервових зривів, удосконалення всіх функцій організму, гармонійний фізичний розвиток, на стимулювання інтересу до рухової діяльності, формування фізичної культури, потреби у здоровому способі життя, позитивних морально-вольових якостей. Тільки за таких умов освітній процес буде сприятливий для фізичного і психічного здоров'я дітей і вони швидше адаптуються до навчання в школі.