Кілька акцентів про класичне заняття

 

Як правило, заняття відбувається за такою структурою:

1. Вступна (організація дітей):

- визначення  готовності дітей до заняття (зібраність уваги);

- створення мотивації, інтересу до заняття (сюрпризний момент )

- визначення засвоєних раніше знань ( загадка/запитання/ вправа тощо)

2. Основна частина заняття:

- пояснення нового матеріалу та показ способу дії або постановка навчального завдання та спільне рішення;

-обов'язкове закріплення здобутих на занятті знань та навичок (дидактичні ігри/ спільні вправи, самостійна робота з дидактичним матеріалом).

3. Закінчення заняття:

- підбиття підсумку (аналіз разом з дітьми виконаних робіт, порівняння роботи з дидактичними завданнями, оцінювання участі дітей у занятті, похвала дітей);

- привернути увагу до іншого виду діяльності поза заняттям.

А тепер кілька слів про його тривалість 

Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин;

у молодшій групі - не більше 15 хвилин;

у середній - 20 хвилин;
у старшій - 25 хвилин.

   При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25.

+   Варто зазначити, що Санітарний регламент вказує на те, що заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Доцільно поєднувати та чергувати їх із заняттями з музики, фізичного виховання, ритміки.

ДЖЕРЕЛА:

1.. Т. ПОНІМАНСЬКА "Дошкільна педагогіка"

2. ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності.

3. САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ для дошкільних навчальних закладів

Які заняття бувають у дитячому садку

 За  підручником Т. ПОНІМАНСЬКОЇ "Дошкільна педагогіка"

Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослим і однолітками.

Заняття можуть бкути організовані  за вибором дітей (вони самі обирають вид діяльності, матеріал, з яким працюватимуть, способи роботи з ним під керівництвом педагога) - самостійна діяльність   та  обов´язкові заняття за планом педагога, який визначає їх мету, зміст, структуру та ін.

Вирізняють різні види занять.

За змістом навчання розрізняють заняття:

— з ознайомлення з навколишнім середовищем;

— з розвитку мовленнєвого спілкування;

— з формування елементарних математичних уявлень;

— з образотворчої діяльності;

— з фізичної культури;

— музичні.

За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:

— заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу. Ними можуть бути спостереження за новим об´єктом, читання художніх творів, розповіді вихователя та ін.;

— заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей. Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об´єктів, бесіди, дидактичні ігри);

+— контрольні заняття. Покликані з´ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи;

— комплексні заняття. Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.

За організацією дітей заняття поділяють на:

— фронтальні (з усіма дітьми групи);

— групові (10—12 дошкільнят);

— індивідуально-групові (4—6 дошкільнят);

— індивідуальні (1—4 дошкільнят).

Зміст занять визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає освітні, розвивальні та виховні завдання. Обсяг навчального змісту залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку і працездатності.

Картини українських художників, з якими варто ознайомити дітей

 

Алла Михайлівна  Богуш пропонує познайомити дітей дошкільного віку з такими творами живопису

Історичні полотна

♦       М.Івасюк “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”, “Богун під Берестечком”, “Жнива”, “Кубанські козаки у Львові”, “Біля криниці”, “Мати”, “Відпочинок”.

♦       Т. Шевченко “Селянська родина”, “Катерина”.

♦       Р. Гіалецький “Невольничий плач”, “Козак Мамай”.

♦       К. Трутовський “Колядки на Україні”, “Сорочинський ярмарок", “Одягають вінок”, “Дівчина зі снопами”, “В гостях у бабусі”, “Сироти на господарстві”, “Школярі”, “Хворий”.

♦       С. Світославський “Вітряк”, “Воли на ниві”, “Миргород”.

♦       П. Левченко “Біла хата”, “Путивль”, “Водяний млин”, “Село зимою”, “Глухомань”.

♦       М. Пимоненко “Святочне ворожіння”.

♦       І. Бродський “Шарманщик у селі”, “Землемір”.

♦       3. Шолтес “Гірське село”.

♦       А. Коцько “На Гуцульщині”.

♦       О. Сиротинко “Відпочинок”.

♦       В. Монастирський “Пасіка”.

♦       І. Бакай “Великий верх”.

♦       А. Дейнека “Майбутні льотчики”.

♦       Т. Яблонська “В українському дитячому садку”.

Пейзажі

♦       М. Івасюк “Весна”, “Вечір”.

♦       С. Світославський “Ніч”, “Дніпровські пороги”, “Річка”, “Напровесні”, “Розливи Дніпра на Оболоні”, “Вечір у степу”.

♦       Т. Яблонська “Скирти”, “Ранок”, “Весна”, “Яблуні в цвіту”, “Застудилася”, “У парку”.

♦       С. Шишко “Осінь”, “Київська сюїта”, “Осінь над Дніпром”, “Соняшники”, “Осінній мотив”.

♦       М.Глущенко “Київські каштани”, “Квітучий сад”, “Весна у Києві”, “Зимовий день”.

♦       О. Шовкуненко “Повінь. Конча-Заспа”.

♦       І. Бродський “Опале листя”, “Біля колодязя”.

♦       3. Шолтес “Вечір на Дніпрі”.

♦       А. Куїнджі “Вечір на Україні”.

♦       А. Дейнека “Роздолля”.

♦       І. Айвазовський “Схід місяця у Феодосії”, “Чорне море”, “Буря”, “Місячна ніч у Криму”.

♦       Р. Сутковський “Берег Чорного моря”.

♦       В. Ященко “Рання весна”.

♦       І. Марчук “Зима”, “Останній промінь”.

♦       В. Габда “Співають весняні струмочки”.

♦       К. Білокур “Натюрморт”, “Осінь”.

За матеріалами журналу "Дошкільне виховання"