Кілька акцентів про класичне заняття

 

Як правило, заняття відбувається за такою структурою:

1. Вступна (організація дітей):

- визначення  готовності дітей до заняття (зібраність уваги);

- створення мотивації, інтересу до заняття (сюрпризний момент )

- визначення засвоєних раніше знань ( загадка/запитання/ вправа тощо)

2. Основна частина заняття:

- пояснення нового матеріалу та показ способу дії або постановка навчального завдання та спільне рішення;

-обов'язкове закріплення здобутих на занятті знань та навичок (дидактичні ігри/ спільні вправи, самостійна робота з дидактичним матеріалом).

3. Закінчення заняття:

- підбиття підсумку (аналіз разом з дітьми виконаних робіт, порівняння роботи з дидактичними завданнями, оцінювання участі дітей у занятті, похвала дітей);

- привернути увагу до іншого виду діяльності поза заняттям.

А тепер кілька слів про його тривалість 

Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин;

у молодшій групі - не більше 15 хвилин;

у середній - 20 хвилин;
у старшій - 25 хвилин.

   При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25.

+   Варто зазначити, що Санітарний регламент вказує на те, що заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Доцільно поєднувати та чергувати їх із заняттями з музики, фізичного виховання, ритміки.

ДЖЕРЕЛА:

1.. Т. ПОНІМАНСЬКА "Дошкільна педагогіка"

2. ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності.

3. САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ для дошкільних навчальних закладів

Які заняття бувають у дитячому садку

 За  підручником Т. ПОНІМАНСЬКОЇ "Дошкільна педагогіка"

Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослим і однолітками.

Заняття можуть бкути організовані  за вибором дітей (вони самі обирають вид діяльності, матеріал, з яким працюватимуть, способи роботи з ним під керівництвом педагога) - самостійна діяльність   та  обов´язкові заняття за планом педагога, який визначає їх мету, зміст, структуру та ін.

Вирізняють різні види занять.

За змістом навчання розрізняють заняття:

— з ознайомлення з навколишнім середовищем;

— з розвитку мовленнєвого спілкування;

— з формування елементарних математичних уявлень;

— з образотворчої діяльності;

— з фізичної культури;

— музичні.

За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:

— заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу. Ними можуть бути спостереження за новим об´єктом, читання художніх творів, розповіді вихователя та ін.;

— заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей. Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об´єктів, бесіди, дидактичні ігри);

+— контрольні заняття. Покликані з´ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи;

— комплексні заняття. Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.

За організацією дітей заняття поділяють на:

— фронтальні (з усіма дітьми групи);

— групові (10—12 дошкільнят);

— індивідуально-групові (4—6 дошкільнят);

— індивідуальні (1—4 дошкільнят).

Зміст занять визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає освітні, розвивальні та виховні завдання. Обсяг навчального змісту залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку і працездатності.

Картини українських художників, з якими варто ознайомити дітей

 

Алла Михайлівна  Богуш пропонує познайомити дітей дошкільного віку з такими творами живопису

Історичні полотна

♦       М.Івасюк “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”, “Богун під Берестечком”, “Жнива”, “Кубанські козаки у Львові”, “Біля криниці”, “Мати”, “Відпочинок”.

♦       Т. Шевченко “Селянська родина”, “Катерина”.

♦       Р. Гіалецький “Невольничий плач”, “Козак Мамай”.

♦       К. Трутовський “Колядки на Україні”, “Сорочинський ярмарок", “Одягають вінок”, “Дівчина зі снопами”, “В гостях у бабусі”, “Сироти на господарстві”, “Школярі”, “Хворий”.

♦       С. Світославський “Вітряк”, “Воли на ниві”, “Миргород”.

♦       П. Левченко “Біла хата”, “Путивль”, “Водяний млин”, “Село зимою”, “Глухомань”.

♦       М. Пимоненко “Святочне ворожіння”.

♦       І. Бродський “Шарманщик у селі”, “Землемір”.

♦       3. Шолтес “Гірське село”.

♦       А. Коцько “На Гуцульщині”.

♦       О. Сиротинко “Відпочинок”.

♦       В. Монастирський “Пасіка”.

♦       І. Бакай “Великий верх”.

♦       А. Дейнека “Майбутні льотчики”.

♦       Т. Яблонська “В українському дитячому садку”.

Пейзажі

♦       М. Івасюк “Весна”, “Вечір”.

♦       С. Світославський “Ніч”, “Дніпровські пороги”, “Річка”, “Напровесні”, “Розливи Дніпра на Оболоні”, “Вечір у степу”.

♦       Т. Яблонська “Скирти”, “Ранок”, “Весна”, “Яблуні в цвіту”, “Застудилася”, “У парку”.

♦       С. Шишко “Осінь”, “Київська сюїта”, “Осінь над Дніпром”, “Соняшники”, “Осінній мотив”.

♦       М.Глущенко “Київські каштани”, “Квітучий сад”, “Весна у Києві”, “Зимовий день”.

♦       О. Шовкуненко “Повінь. Конча-Заспа”.

♦       І. Бродський “Опале листя”, “Біля колодязя”.

♦       3. Шолтес “Вечір на Дніпрі”.

♦       А. Куїнджі “Вечір на Україні”.

♦       А. Дейнека “Роздолля”.

♦       І. Айвазовський “Схід місяця у Феодосії”, “Чорне море”, “Буря”, “Місячна ніч у Криму”.

♦       Р. Сутковський “Берег Чорного моря”.

♦       В. Ященко “Рання весна”.

♦       І. Марчук “Зима”, “Останній промінь”.

♦       В. Габда “Співають весняні струмочки”.

♦       К. Білокур “Натюрморт”, “Осінь”.

За матеріалами журналу "Дошкільне виховання"

Ручна (художня) праця в дитячому садку: коли та як?

         Під час бесіди про організацію ручної праці з вихователем, який має недостатньо досвіду, почула, що під час підготовки до такого виду діяльності вона напередодні запитала більш кваліфікованих та з величезним професійним багажем колег, так сказати – наставників. Вони коротко відповіли, що це щось вирізати з паперу. Оце так! Хіба ж це тільки папір? Хіба ж це тільки ножиці?

А коли я зробила спостереження за організацією художньої праці, то вияснила, що навіть досвідчені вихователі обмежуються розфарбовуванням якогось силуету та вирізанням його. Вихователі, залиште такий елементарний вид діяльності для самостійної художньої діяльності (СХД). Такі заготовки (розмальовки), а також ножиці  постійно мають розміщуватись у осередках самостійної художньої діяльності.  

 Ось тут треба розставити всі крапки над «і».

Ручна (художня) праця організовується у другу половину дня, після денного сну. Для ручної(художньої) праці не потрібно створювати перспективного плану на цілий рік, але завжди потрібно відчувати, що сьогодні буде цікаво і потрібно дітям: гарбуз із паперових смужок, гаманець (орігамі) для подальшої гри в магазин, закладка для улюбленої книги з тканини та ниток, паперовий вітрячок для спостереження за вітром на прогулянці. Як правило на ручній праці виготовляються іграшки, які в подальшому обігруються відразу після ручної праці або  та використовуються в інші дні для сюжетно-рольової гри чи ігор на прогулянці. Це можуть бути і подарунки для друзів чи рідних.

Художня (ручна) праця - це творча робота з різними матеріалами:

  - з тканиною, нитками;

 - з природним матеріалом;

 -  з папером, картоном;

  - з покидьковим і штучним матеріалом.

Такі діяльності  з дітьми можна проводити за наступною схемою:

 

1. МОТИВАЦІЯ - допомога комусь; сюрпризний момент; казковий сюжет; Тут можна загадувати загадки, читати вірші, проводити мотивуючі бесіди.

2. ОБСТЕЖЕННЯ виробу та матеріалу. Тут важлива розповідь вихователя, яка супроводжується показом матеріалу. Діти досліджують форму, звертають увагу на колір, структуру, інші особливості. Тут відбувається демонстрація зразка та його аналіз.

3. ПОКАЗ і ПОЯСНЕННЯ прийомів створення. Важливо спонукати дітей до висловлення пропозицій щодо послідовності виконання завдання, відзначити особливості роботи з даним матеріалом.

4. Важливо зробити пальчикову гімнастику, розминку рук перед роботою.

 

5. Самостійне виготовлення виробу. Вихователь завжди допоможе дитині, підсобить у моментах з якими дитина не справляється. Обов'язково ПОХВАЛА та ПІДБАДЬОРЮВАННЯ!

6. Аналіз готових виробів, обігрування їх за потребою (знайомство двох котиків-орігамі, дарування один одному сувенірів з обов'язковим промовлянням слів побажання тощо.

7. Прибирання робочих місць, інструментів, що залишився.

Ручна праця, це цікаво, корисно і ВАЖЛИВО!