Інтеграція суспільного та родинного виховання

Під суспільним (соціальним) вихованням розуміють виховання, яке спрямоване на забезпечення гармонії суспільних і особистих інтересів, балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості перед суспільством шляхом безпосередніх людських відносин, а також за допомогою спеціально створених для цієї мети суспільних інститутів (благодійних фондів, дитячих садків, шкіл, товариств, асоціацій тощо).
         Нагальною наразі є проблема педагогічної взаємодії та навчального закладу, який відвідує дитина. Участь батьків у педагогічному процесі допомагає вирішити одразу кілька важливих завдань: розширюється коло партнерів та однодумців щодо виховання , діти побачать своїх маму і тата  серед своїх друзів і зможуть ще раз з гордістю сказати: « Мій тато – найкращий».
          Важливо, щоб батьки були зацікавлені в такій співдружності й розглядали дошкільний заклад не як « камеру схову для дітей», а як соціокультурну установу, у якій розвиваються, навчаються,  виховуються діти …і дорослі.
         «Сім'я - перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань».

В. О. Сухомлинський
         Часто, народжуючи дитину, батьки покладають на неїособливі надії і намагаються так «зрежисеревати» життя дитини, що вона стає заручником амбіцій дорослих.  така дитина має відповідати найвищим стандартам: читати з 1,5 року, вільно говорити англійською з 2 років , крутити фуете у 3 роки, бути скрізь і всюди першою. Деколи батьки страждають від невиправданих очікувань, а дитина перетворюється на невротика із заниженою самооцінкою. 
          Ось ще одна риса, притаманна сучасним батькам: деколи динина використовується, як «реклама» сімейного достатку – найдорожчі речі, іграшки , гаджети. А сама дитина залишається самотньою. Така модель формує у дитини почуття покинутості.
          Деколи батькам бракує часу на власну дитину: вони постійно зайняті роботою, кар’єрою, громадськими справами, питаннями світового масштабу. А для дитини, яку, власне, самі запросили у цей світ знаходяться замінники: комп’ютерні ігри, аудіо казки, не заперечуючи при цьому своєї любові і турботи про дитину.
БАТЬКИ, дозвольте прожити дитині своє дитинство сповна.

         Завдання родини – зростити дитину щасливою родиною. Завдання дитячого садка , як суспільного інституту, –  толерантно підказати батькам як зробити це цікаво, багатогранно, гідно.  Цілеспрямовано не вказуємо на правильність виховання. «Правильне виховання» у кожного своє. У кожної родини своя правда, свої традиції, своя самобутність.
         Завдання дитячого садка – не перетворити батьків на вимогливих учителів, які мають удома продовжувати навчальний процес, а зробити домівку місцем затишку, творчості, радості, відчуття комфорту й захищеності.  Ми прагнемо підказати родині як цікаво та спільно провести час із своєю дитиною. Для цього організовуємо спільні виставки дітей та батьків з  малюнками чи  виробами .  
          Особливо цінними для нас є участь батьків у навчально-виховному процесі – допомога в організації дозвілля,   виступ на святковому ранку, проведення майстер-класу, участь у спортивних змаганнях…  Різних форм існує безліч, потрібне лише ваше бажання, розуміння, активність.

         Оточення дитини щасливою родиною та  суспільним інститутом – дитячим садком сприяють формуванню соціального, фізичного й морального здоров’я дітей. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...