Аби свято в дитсадку було святом: як уберегти дитину від розчарувань (поради батькам)

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/236-qqq-16-m10-27-10-2016-abi-svyato-v-ditsadku-bulo-svyatom-yak-uberegti-ditinu-vd-rozcharuvan


І педагоги дошкільного закладу, і батьки мають докласти всіх зусиль, аби очікуване свято було справді радісною подією для дитини. З’ясуймо, як дорослі можуть допомогти дитині впоратися зі страхами та іншими негативними емоціями перед виступом Піднесений настрій, позитивні емоції — на жаль, не єдині супутники підготовки та проведення святкового заходу в дитсадку. Як напередодні, так і під час свята діти бувають напруженими, розгубленими, надто збудженими, а то й добряче наляканими. Уберегти дитину від стресових переживань, правильно налаштувати її на майбутній виступ, вселити віру у власні сили — посильне завдання для дорослих. Педагоги й батьки мають подбати, щоби свято в дитсадку було справді дитячим. І ось як...

Як можуть допомогти батьки 
Дитина завжди потребує підтримки батьків. А напередодні виступу — тим більше. Тож прагнучи допомогти, насамперед варто створити позитивний образ майбутнього виступу.

Авансування 

Звертаючись до прийому авансування, моделюйте, вербалізуючи, образ вдалого виступу дитини на святі. «Я впевнена, що коли Марина Петрівна запросить Ведмедика на сцену, ти підведешся і з високо піднятою головою вийдеш на середину зали». 
У такий спосіб дорослий не повчає «як треба», не наголошує «як не треба», а передбачає «як буде», підкреслює свою впевненість в успіхові дитини. Упевненість дитини — це «я це знаю». 

Хлопчик, який гратиме роль Ведмедика, уже знає: 
КОЛИ — коли Марина Петрівна запросить 
ЩО — підведеться і вийде 
ЯК — і з високо піднятою головою 
КУДИ — на середину зали. 
Найліпше ці репліки промовляти мимохідь, немов між іншим, коли дитина зайнята чимось своїм. «Уявляю, як ти гарчатимеш, показуючи Ведмедика. Усі одразу збагнуть, що його варто остерігатися. А тоді ти голосно прочитаєш вірш. А про те, що після цього треба вклонитися, ти вже знаєш. Насамкінець повільно повернешся до свого місця і сядеш на стільчик». 

Так дорослий вербалізує процес виступу, створюючи його образ, розкладаючи на частини. 

Cпершу
 ЩО — продемонструвати, як гарчить ведмедик 
ЯК — так, аби всі зрозуміли, що його варто остерігатися. 

Далі 
ЩО — прочитати вірш 
ЯК — голосно. 

Опісля 
ЩО — вклонитися. 

Відтак дорослий зміщує акцент із проблемного для дитини етапу — поклону після виступу. Для цього нівелює його звичне значення — акцент, що може затьмарити весь виступ. Відповідно, дорослий виражає впевненість, що буде так, як треба. 

Абсолютну впевненість! 

Насамкінець 
ЩО — підійти 
КУДИ — до свого місця 
ЯК — повільно
 ЩО — сісти на стільчик. 

Зауважте! 

Налаштовуючи дітей на успішний виступ, у жодному разі не слід згадувати про особистий негативний досвід участі у святковому заході, бодай жартома. Це може звести нанівець усі докладені раніше зусилля, спричинити виникнення в дітей тривожності та почуття страху. Зміщення акцентів Ефективним психологічним прийомом, що дає змогу відволікти та розслабити дитину напередодні виступу, є також бесіда. Її доцільно присвятити тому, що відбудеться після знакової події. Приміром, обговоріть із дитиною, як після свята ви прогуляєтеся разом у парку, покатаєтеся на атракціонах, запустите повітряного змія, пограєтеся в сніжки — про будь-що, чого дитина нетерпляче очікуватиме. Приємна розмова дасть змогу змістити акценти, переключити увагу дитини з тривожних моментів (страх перед виступом) на радісні. Завдяки цьому вона починає концентруватися не на тому, чого найбільше боїться, а на очікуванні приємного.


За матеріалами 
Інни ЛИТВИН, практичного психолога дошкільного навчального закладу № 613, Київ, Катерини НІКУЛЯК, психолога-консультанта, Київ






Орієнтовний алгоритм аналізування заняття педагогами під час відкритого перегляду

1. Визначаємо ефективність організації педагогом розвивально-освітнього середовища:

- відповідність створеного середовища визначеній меті;
- варіантність складових сформованого середовища, їх доцільність.

2. Аналізуємо відповідність фактичного змісту заняття визначеній меті:

- обсяг запропонованого матеріалу, його характер;
- доцільність ігор і вправ тощо.

3. Оцінюємо готовність дітей до заняття:

- звернути увагу на те, як педагог пояснив дітям присутність сторонніх на занятті та мотивацію подальшої роботи.

4. Визначаємо ефективність організації дітей на занятті:

- доцільність вибору методів та прийомів навчання;
- результативність засобів стимулювання пізнавальної активності дітей;
- доцільність засобів привертання і концентрації уваги дітей;
- використання прийомів запобігання втоми;
- оптимальність темпу мовлення вихователя і темпу роботи дітей.
- рівень сформованості організаційних умінь і навичок тощо.

5. Аналізуємо доцільність запропонованого ходу роботи на занятті:

- доцільність розподілу часу на занятті;
- зміни різних видів діяльності.

6. Оцінюємо структуру заняття:

- відповідність обраної структури заняття його меті;
- звертаємо увагу  на послідовність кожного етапу заняття , логічний зв'язок між ними.

7. Визначаємо стиль спілкування вихователя:

- визначаємо загальну емоційну атмосферу спілкування;
- правильність і нормативність мовлення вихователя;
- прийоми стимулювання дітей до взаємодії.

Про траєкторію руху та розвитку професійної компетентності педагога

  Чи потрібно кожному з нас самовдосконалюватись та розвиватися професійно?  Ми часто чуємо поняття: професійний розвиток, траєкторія профес...